| Вхід / Додати фірму | Статті | Про нас |


  Головна / Статті / Весільні традиції◄ Попередня   Наступна ►  
Вибрати регіон:











Еротика з народу: ніч із «Другом Читача»

Пара молода віднайшла ось таке цікаве дослідження народного фольклору на сайті "Друг читача"...

Доброї, жагучо-жартівливої ноченьки, любі мої читачі!!!
Минулої п’ятничної секспресної подорожі ми з Вами так розімліли, що хочеться чогось пуританського, навіть цнотливого!!! А що найцнотливіше у нашому світі? Звісно – фольклор…

То запрошую до осмислення найнароднішого еросу)))
Поширена думка, ніби читач з народу не сприймає еротичні вірші. Вона базована на уявленні про високі моральні чесноти народу, його майже цнотливе світобачення. Насправді еротичні мотиви притаманні фольклору, жанри, мотиви, образи якого часто були і лишаються невичерпним джерелом літературної творчості. Це спостерігається насамперед у любовній народній ліриці, що засвідчує високу культуру сердечних переживань і тому завжди перебуває в центрі досліджень фольклористів і літературознавців. Менше уваги звертають на еротичну лірику уснопоетичних творів, яку іноді плутають з грубим сексизмом, тоді як вона висвітлює гармонію душі і тіла, переповнюється потужними вітальними силами, природним здоров’ям, живим гумором, ліризацією тілесності. Підтвердження цьому – пісні різних жанрів: календарно-обрядові, обрядові, зокрема весільні, родинно-побутові, жартівливі, всілякі приспівки, триндички, коломийки, частівки тощо. Варто згадати також колискові («Колисала баба діда…», «Пішла киця по водицю…») та забавлянки («А дзі-дзі, а дзі-дзі…», «Хіті, хіті…»), адресовані дітям, але позбавлені безтілесного пуризму, бо в текстах ідеться про повноцінну екзистенцію майбутньої людини. Вони мають колоритну тропіку, виповнену прозорими натяками, супроводжуються ігровими діями, в яких поєднано слово з його багатозначною семантикою, звуконаслідуванням, образ і руховий комплекс, що разом формують майбутню цілісну особистість, як, наприклад, у такій, на перший погляд, безневинній забавлянці-чукикалці:

Ой, чук-чук-чук,
Наловив дід щук.
Баба рибку пекла.
Сковорідка текла.

 


За народною символікою, сковорода – це «один з численних усталених образів-евфемізмів, що в еротичному фольклорі позначають жіночий статевий орган». Аналогічних прикладів можна навести чимало, як, принаймні, у забавлянці «Миша книш поточила», де еротична семантика прихована у словах «тік», «кочерга», «млинці» тощо:

Ходе дід по току,
Баба по вгороду;
Несе дід кочергу,
Баба сковороду.
А дід бабу товче, товче,
Що не скоро млинці пече.


Цілком очевидно, що такі пісеньки призначалися не лише дітлахам, а й молодим матерям, які одружувалися у 15-17 років, рано ставали бабусями. Тому сексуальні натяки були досить природними, в естетизованій метафоричній формі виконували пізнавальну функцію, відповідну рівню розуміння дитини, проте радше спрямовувалися до слуху чоловіків. Це варто проілюструвати жартівливою піснею «Унадився журавель до бабиних конопель», яку співали на похрестинах. У ній присутній еротичний підтекст про журавля-зальотника і «бабині коноплі», що потребують ретельної обробки, М.Красиков трактує як зразок «супереротики». Схожі приклади можна знайти і в інших фольклорних жанрах, в яких обробка конопель або льону проілюстрована за аналогією до биття, тертя. Іноді подібну функцію виконують певні фахівці. Наприклад, коваль у народно-пісенній традиції постає «маленьким гігантом великого сексу», як і мельник, який 
Меле, меле, шеретує,
Обернеться – поцілує.
Він мірочки не бере,
Та пеленочку дере.


Такі тексти правлять за основу творчості поетів, які завжди вбачали у фольклорі зразки для літературних запозичень. Так, Т.Шевченко у вірші «У перетику ходила…», використовуючи прийом центона, перетрансформував мотив мельника, а також лимаря (лимаренка) та бондаря, які персоніфікують буття.
 
Багаті на розкішний еротичний словник весільні пісні, які виконують під час випікання короваю, викупу молодої у її брата, під час застілля у нареченої, вечері у старшої дружки, вечері у молодого, перед коморою, під час виводу тощо. Часто в них поетизми поєднані з відвертими лайливими словами(або натяками на них), які не можливо роз’єднати, не зруйнувавши цілісності образу, що зберіг найархаїчніші риси світогляду українців. М.Сулима називає зібрання еротичних пісень своєрідною «Кама-Сутрою», яка є в кожного народу, наголошує, що «українська сторінка в цій книзі приправлена дещо грубуватим гумором, який диктується скромністю й сором’язливістю українця – з одного боку, і багатою уявою – з другого», що робить «український сороміцький фольклор» цікавим.



Було б абсурдом вбачати у творах такого плотського  змісту прояви порнографізму, хоч не завжди випадає говорити про артистизм, однак ідеться про високу етичну культуру їх безіменних авторів, які  називали табуйовані органи пристойними мовними еквівалентами – евфемізмами («файна молодиця / у лісі загубила козупеньку»), або словотвірним тайнописом («Ой була я, тринди-ринди, / Преподобницею, / Повісила шандру-мандру / Під віконницею»). Іноді символічні натяки сексуального змісту, фіксовані в традиційних образах «кучерявої м’яточки», або «петрушечки», «солоденької яблуньки», або «розложистої кап устоньки», «глибокої криниченьки», або «копанки», складали ліричний сюжет тієї чи тієї пісні, як у варіантах веснянок «Хлопці, хлопці, до мене!», «Усі хлопці до мене…», «Семене, Семене, білесенька в мене…»
 
Еротична образність народної лірики вражає яскравими барвами, життєлюбною експресією, невимушеною, часто невишуканою стилістикою, мерехтінням подвійних значень, двоплановістю гри слів, інформації натяків. Статева сакралізація поширена і на побутові предмети, коли плуг уподібнювали до чоловічого органу, а плахта викликала уявлення про плодоносне поле. Таких прикладів можна навести чимало. Наприклад, оранка ниви символізує  любовні зв’язки: «Усі нивки поорані, одна облогує: / Усі дівки на мя добрі, одна ворогує». Слово «грати»означає близький тілесний інтим і водночас сердечне переживання, як принаймні два варіанти пісні «Бандурка» («пристойний» і «сороміцький») у записах І.Франка. На жаль, письменник у «Студіях над українськими народними піснями» дав негативну оцінку цим творам, що мають тонко зашифровану знакову систему, яку використовують у психоаналізі. Визначальним метафоризованим символом тут постає бандура, що викликає асоціації з жіночим статевим органом, уподібненим до міді, срібла, злота («А в мене бандурка велми красная, / Чорна, як жук ще й волосяная»), а безпосередньо інтимні стосунки між козаком і дівчиною подані як гра на цьому музичному інструменті: «Ох як взял козак на бандурку грати, / Стала ся дівчина велми сміяти». Ця пісня не вкладається у поширене уявлення про «банальну любовну пригоду» чи курйоз, а змушує, на переконання М.Сулими, «уважно вчитатися в її глибоку смислову суть».


Варто зазначити, що тексти сороміцьких пісень збереглися завдяки записам З.Доленґи-Ходаковського, М.Максимовича, П.Лукашевича, М.Гоголя, Т.Шевченка, П.Чубинського, Хв. Вовка, І.Франка, В.Гнатюка та ін. українських фольклористів і письменників, інтелігентних особистостей з високою духовною культурою, які розуміли, що людина без еротики – неповноцінна істота. Саме збирачі еротичного фольклору запровадили поняття «сороміцькі пісні», пов’язували їх із «сексуальним життям людини», подавали приклад, як їх слід розуміти і тлумачити, не нав’язаючи їм невластивого моралізаторського змісту. Так, перший публікатор таких текстів Хв. Вовк слушно зауважив, що у них є «очевидні ознаки безперечного фалічного культу, що виявлені у наївних формах, без будь-якого прикриття, але й без цинізму, чи п’яної розпусности», що осуджувалися народом.
І наостанок сороміцька пісня у записах Тараса Шевченка:

Та спасибі батькові,
Та спасибі матері,
Що нас добули.
Як нас добували,
Жито розсипали
Вночі на печі

 

Мої найцнотливішо-еротичні вітання усім Вам, з найрозпуснішим дотиком до слова!!! Обіймаю кожен міліметр Вашого… перебування у моєму часопросторі… Цілую найвідвертіші  спокуси Ваших вражень!!!
 
Звісно ж, Ваша… завжди Міс Катарсис, кандидат еротичних наук – Леся Мудрак.
 
Ілюстрації Тетяни Шевченко до збірки «Ніч Еротичної Поезії»
Джерело: літературний портал "Друг читача"




Дата публікації: 15.04.2013
Статистика перегляду сторінки: сьогодні 1, з початку місяця 259, всього 5777




Ми в соцмережах:
facebook Вконтакте twitter google+ pinterest

Свадебная Выставка в Харькове «Your wedding day 2015» Київ
 
Статті
Смарагдове весілля Вікторії і Мирона

CITY LIFE

5 причин піти до солярію взимку

Що потрібно знати про зміну прізвища після реєстрації шлюбу




Генадій Балашов. Партія 5.10

Веселий тамада львів
Весільні букети львів
 


 
Paramoloda.ua
Про нас
Реклама
Реєстрація
Партнери
nosiki.com.ua
Статті
Традиції
Річниці
Весільні пісні
Привітання
Love Story
Ми в соцмережі
Facebook
Вконтакте
Twitter
Google+

2006-2014 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info