Чому у час війни так хочеться… одружитися

Навіть у найстрашніші для новітньої історії України часи бійці одружуються із своїми нареченими. Весілля, які відкладалися багато років, організовують, зокрема, й у госпіталях, куди потрапляють поранені юнаки. Зв'язок між війною та бажанням одружитися шукала кореспондент Пари молодої.

Чи справді весільний «бум» зумовлений ризиком не дожити до завтрашнього дня? Чи любов допомагає бійцям вижити? Чи варто поспішати з весіллям в такій ситуації і чому навіть закоренілі холостяки зважуються на такий важливий крок? В умовах війни люди закохуються і приймають рішення з'єднати свої долі в лічені хвилини. Пояснення цьому цілком зрозуміле, вважає психолог Валерія Шведа.
Ситуації, під час яких є загроза життю, активізують людські базові інстинкти. Страх смерті змушує їх прагнути встигнути зробити все, чого до того зробити не встигли, «напитися життя». Рішення одружитися не є цілком свідомим, бо на нього впливають страхи, людина може неадекватно оцінювати свого партнера. В паніці починають одружуватися ті, хто весілля довго відкладав. Однак не можна говорити, що усі шлюби в час війни створюються імпульсивно. Адже в такі моменти у багатьох людей відбувається також і переоцінка цінностей. І вже її наслідком стає свідоме, виважене рішення створити сім’ю як одне з найважливіших благ у житті. Те, що відбувається в країні, має різний вплив на всіх.   Як приклад пані Валерія навела випадок одруження пари, де чоловік був військовим. Однак переживши найскладніші моменти, тривалу розлуку без зв’язку один з одним, відчуття тривоги за долю коханої людини, вони зробили для себе висновок. Він написав рапорт на звільнення, і вони відразу одружилися, хоча до того зустрічалися майже чотири роки. Це і є ота «переоцінка цінностей», яка у кожному випадку відбувається по-різному.

Начальник відділу ДРАЦС РС Тернопільського МУЮ Ольга Говорченко розповідає, що пар, бажаючих одружитися, не стало більше у порівнянні з довоєнним періодом: - В 2014 році немає тенденцій до збільшення чи зменшення кількості реєстрацій шлюбу, - розповідає вона. – Найбільш улюбленими місяцями для одруження залишилися липень, серпень, вересень та жовтень. У листопаді кількість одружень йде на спад. Однак добре видно тих, хто одружується у зв’язку з необхідністю приймати участь у військово-бойових діях на сході країни. До слова, учасники бойових дій мають право звернутися до керівника ДРАЦС з проханням скоротити термін реєстрації шлюбу, який згідно чинного законодавства становить один місяць. Для цього необхідно представити документи, що свідчать про проходження військової служби в зоні АТО чи мобілізаційне посвідчення з військомату тощо. При наявності таких документів та з дозволу керівника, державна реєстрація шлюбу може бути проведена в день подання заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця. - Ті молоді пари, де наречений перебував в зоні АТО або тільки направляється туди, переважно хочуть узаконити стосунки без зайвого пафосу та урочистостей. Реєструють шлюб удвох, міцно тримаючись за руки, на очах бринять сльози, адже вони усвідомлюють, що наречений вже завтра йде на війну і може не повернутися. Ольга Говорченко розповіла, що зазвичай протягом місяця у РАЦСі одружується близько трьох сотень пар. За останні місяці до відділу ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції звернулося понад двадцять пар, у яких наречений перебуває чи направляється у зону АТО для здійснення військово-бойових дій та захисту нашої Батьківщини.

​Текст: Ольга Терещук, весільний портал «Пара молода»