Чорний – колір готичного весілля

Хотіли б ви побувати на весіллі вампіра та його нареченої? Це могло б стати реальністю, щоправда, театралізованою і доволі осучасненою. І відбувалася ця подія не у Трансильванії, якомусь європейському місті чи у Києві, а у невеличкому українському місті Тернопіль 11 жовтня.

У центр міста на розкішно прибраній машині «Побєда» приїхали вінчатися в Кафедральний Собор екстравагантно одягнені молодята. Наречений – у чорному фраку і циліндрі, у чорних в обтяжку штанах і білій з лацканами сорочці, прикрашеній великою брошкою з червоним каменем всередині. Його ж друга половинка була вся в білому: неначе з мережива біла сукня, хутряна курточка і чарівні черевички. Натомість весільний букет був складений із величезних бутонів червоних троянд і неабияк пасував до чарівного вбрання молодої. Не менше вражали своїм зовнішнім виглядом і гості цієї урочистої події – деякі дами були одягнені в чорні капелюшки з вуаллю, в балахонисті темних відтінків сукні. Чоловіки, голови яких прикрашало гладко вкладене чорне волосся, мали підведені чорним очі та вкрите смертельно білою пудрою лице.
Саме так відзначали своє весілля Роман Нагуляк та Світлана Чигир, які є прихильниками готичної культури.

– Познайомилися ми з Романом на готичній вечірці у Києві два з половиною роки тому, – розповіла наречена Світлана вже після вінчання. – Після цього тривалий час спілкувалися телефоном, листувалися. Проте, коли разом поїхали у Крим і побували на горі Мангуп-Кале, зрозуміли, що жити одне без одного не зможемо.

Відтак молоді люди металися між столицею і Тернополем (Світлана живе у Києві, Роман – у Тернополі), їздячи одне до одного в гості. А восени зрозуміли, що далі так не можуть і вирішили одружитися.


– Однозначно погодили, що одружуватимемося в Тернополі, – додає наречена. – У столиці не відчуваєш того романтизму, який потрібен нашому святу. Нас би, зрештою, просто не помітили. Ми б загубилися у потоці весільних пар. У Тернополі все інакше – тут відчувається атмосфера свята, а не буденного ритму життя. На нас усі звертають увагу, підходять і щиро вітають. Це так гарно і приємно…

Власне самі приготування до святкування молодята встигли організувати за тиждень і перетворили своє весілля на справжню феєрію. Однак, зізнаються, дуже допомогла їм у цьому агенція «Пара молода».

– Я три роки поспіль організовував у Збаразькому замку фестивалі готичної музики «Некрополіс», – розповідає Роман. – Однак останнім часом ми були позбавлені такої можливості. Тож, коли почали думати зі Світланою про організацію весілля, вирішили зробити приємність своїм друзям і перший день весілля перетворити на справжній фестиваль. До цього часу чимало наших друзів – прихильники готики – також старалися додати щось готичне до своїх весільних церемоній. Однак ми, напевне, перші, які зробили це так масштабно. Своє весілля ми святкуватимемо у Збаразькому замку і там очікуємо чимало готичних вистав. Більшість із них – це подарунки наших друзів.

Так, гурт «Зелені сестри» показали середньовічні весільні обряди. Усе було в класичному готичному стилі – зі Смертю, фрейлінами і нареченою Франкинштейна. Під «смурну» музику, як назвали її учасники гурту, вони грали чудернацьке, як для пересічного глядача, весілля. Але все виглядало так казково і містично, що відвести погляд не хотілося… У повітрі впродовж усього святкування променіла магія. Церемонія зібрала у замковому ресторані «Легенда» готів з різних куточків Європи, і всі почували себе на святі, як у своїй тарілці. Упродовж усього святкування звучала не лише готична, а й електронна та українська народна музика. Також на годинку усі могли спуститися у підземелля Збаразького замку і помандрувати темними коридорами казематів, де у відреставрованих камерах досі зберігаються кайдани та інструменти для тортур. При цьому можна було почути перегуки не лише українською, а й російською, польською, німецькою та англійською мовами. Окрім уже звичних квіткових композицій стіл наречених прикрашав великий пузатий гарбуз, а на столах у келихах вилискувало червоне, як кров, вино. Втім, окрім дещо незвичного вбрання гостей і наречених, усе весільне святкування було звичним – із перепиттям, короваєм і поїданням смачних страв та солодкого.

До слова
Сучасні готи не мають жодного стосунку до тих східногерманських племен, що захопили на початку III століття чорноморські землі від Дону до Дунаю і одним своїм існуванням порушували соціальну стабільність у Римській імперії.
Готами нині називають себе представники готичної субкультури, яку визначають як тугу за темним Середньовіччям, коли в підвалах проводилисячорні меси, в соборах засідала свята інквізиція, на площах спалювали гностиків, а нічними вулицями розгулювали чаклуни та вампіри. Їх завжди можна легко впізнати за чорним одягом, вибіленим пудрою обличчям і чорною косметикою, якою для надання собі найбільшої схожості з живими мерцями однаково користуються представники обох статей. Сучасні готи також відзначаються пристрастю до вампірскої естетики, темним поглядом на світ.

Автор: Ірина МАРЦІНКОВСЬКА