Банкетний зал Сюрприз
 









  
 
◄ Попередня   Наступна ►

ГОТУВАННЯ ДО ВЕСІЛЛЯ



П’ятниця – прибиральниця.
А субота – розплітай ниця,
А неділя – розмай-коса,
Понеділок – загуби-краса,
У вівторок напивалися
І сватами любувалися,
В середу випроводжалися.
А в четвер висиплялися.

(весільна пісня)

Намелюють муки. Заготовляють скороми (м’яса, сала), квасники.
Скороми достають разом, у складчину. Як молодик дуже хоче молодої і має звідки, то дає їй всього на весілля. І навпаки.

Заготовляють, купують подарунки. Молодик купує молодій вінок. Годить музик, священника. Музики йде годити з хлібом та горілкою і дає завдаток. Коли молода віднесе хліб і весілля розходиться, то музики завдатку не вертають. Бувало, що завдаток стоїть у музик по кілька років.

Напікають калачів, хліба, паляниць. Спрошують на весілля. Насамперед молодик просить хлібом (а не калачем) старосту, кухарку – хлібом і калачем, старшого буярина – хлібом.

Молода теж просить хлібом дружка, кухарку – хлібом і калачем, старшу дружку – хлібом. А тоді спрошують рідню. Молодик свою, а молода свою. Їм помагають: молодому - старший боярин, а молодій – старша дружка. Вони підносять вузлами калачі й нагадують, щоб кого не проминути з рідні і з тих, кого наказували їм вдома просити. Для спрошування на весілля молоді вбираються в святошне, а молода чіпляє лєнти, віночок. В обручці обоє молоді ходять ще від сватання.

Молодик просить на весілля: старосту, старшого буярина, буярів (5-15), старшу світилку, світилок, старшу сваху, свашок, хресних, кухарку і всіх родичів.

Молода просить на весілля: старшу дружку (старша дружка мусить бути цюстра, вираєна, хитра, балакуча, співоча, і щоб могла зробити дружчини; вона слідкує за вбранням молодої, чи де що не спало, чи гарно пристало; від молодої у весілля не відходить), дружок (12-22).

Котре з молодих увійде до хати просити, то кладе калач на стіл і каже:
- Прошу на хліб, на сіль і на весілля (за старшу дружку, за дружку, за старшого буярина, за буярина, за старшу сваху, за сваху, за світилку, за старшу світилку, за старосту, за дружка – ці трафаретні слова мають цілком офіційний характер).

Старим кланяється до ніг і цілує в руку, а з молодшими цілується. Його (її) просять сідати. Розпитують про все: кого ще просити має? Хто за старшого (буярина, дружку, світилку, сваху) буде? Які музики? Які подарунки договорились давати? Чи старша дружка буде справляти дружчини?
Часом дають полуднати. Молодий(-а) виходить і наказує:
- Та глядіть – приходьте. Той калач треба зараз порізати і з’їсти, щоб не черствів, аби молоді не зостарілись.
Молода ще просить (хоч і не рідня й не товаришка) таких дівчат, що добре співають, знають підряд усі весільні пісні й звичаї та вміють гарно вбрати. Часто-густо ці дівчата такі бідні, що в позиченому йдуть на весілля.

Як котре з молодих сирота, то обговорюють, хто у весіллі має бути йому за батьків.

На тижні перед весіллям сходяться дружки чи світилки, свахи, сестри чи й так сусідки для помочі. Мастять скрізь, перуть, миють; ріжуть кури, качки, гуси; скубуть, парять, варять, холодять холодець. Шиють сорочки, плетуть вінки. Прибирають у хаті. Миколові свахи шиють зо дві-три каптури на те, що, може, молода при покриванні який порве; один каптур на сміх шиють з ріжками. Буяри помагають: дров рубають, подвір’я вичищають, води наносять. Якщо не вправиться молодий (-а) спросити на весілля, то розсилають самих буярів з калачами.

Автор: Гнат Танцюра, «ВЕСІЛЛЯ в селі Зятківцях». Київ




04.12.2009              сьогодні 2, з початку місяця 16, всього 13898



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info