КОЛО МОЇ ХАТИ ЗАЦВІЛИ БЛАВАТИ

Коло мої хати 
Зацвіли блавати, 
Хтіли мене мати
Восени віддати. (2)

А мати хотіли,
А я не хотіла.
Прийшли старостоньки,
Я їм відповіла: (2)

«Не косіть травичку, 
Бо ще зелененька, 
Не віддавай, мати,
Бо-м ще молоденька». (2)

«Зачекай, сестричко, 
Ще не віддавай си, 
На городі ружа –
Урви, заквітчай си. (2)

На городі ружа 
Та ще й барвіночок;
Подівоч, сестричко,
Ще хоч один рочок». (2)

«Я би-м си, сестрички, 
Ще й не віддавала, 
Якби ми сусіда
Літ не рахувала. (2)

Одна каже – тридцять, 
Друга каже – двадцять, 
А мені, по правді,
Лише вісімнадцять. (2)

Сестрички, сестрички, 
Отось-те ня звели, 
Щось-те мою косу
Навіки розплели. (2)

Якись-те розплели, 
Назад заплетіте,
Та най я си вийду
Поміж людські діти». (2)