Банкетний зал Сюрприз
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Кваліфіковані дружки: викликали?



Нарешті сталося! Найближча подруга виходить заміж! Від почутої новини у вас в голові солодка манна каша з емоцій, спогадів, переживань і запитань. Відтепер вони не даватимуть спокою аж до самого весілля, на якому ви гратимете далеко не останню і не просту роль – дружки. Дозвольте, вгадаю ваш найперший глобальний клопіт – а що я одягну? Після вибору сукні наступну порцію нервів і часу з’їдять підбір біжутерії, аксесуарів, взуття, пошуки перукаря, манікюрниці й візажиста. І лише після того, коли ви будете абсолютно впевнені, що на забаві гарнішою за вас буде хіба що сама наречена, виникне останнє, але найголовніше запитання – а що, власне, потрібно робити?


Якщо ви дружка вперше в житті, знайте – не варто сподіватись на те, що молодята за тиждень-два до весілля дадуть вам чітку інструкцію з переліком обов’язків. Не тому, що вони такі безвідповідальні. Просто у них і без того безліч проблем, особливо в останні передсвяткові дні. Скоріш за все, вам доведеться орієнтуватися відразу на місці. Через те не дивуйтеся і не панікуйте, якщо раптом наречена зателефонує вам і повідомить, що за якоюсь там традицією вам треба співати-танцювати-стрибати і бажано вже, бо інакше не буде щастя в новій сім’ї. Те, що ви ніколи цього не робили, а відповідно і гадки не маєте, що конкретно від вас вимагають, – нікого не цікавить. Покладати надії на більшу обізнаність самої молодої марно – вона також виходить заміж уперше, але баба Орися казала, шо в сусідньому селі… Ну, словом, як завжди. Який із цього висновок? Головне завдання дружок – без зайвих запитань і суперечок виконувати всі вказівки нареченої. Пам’ятайте, що ви повинні допомагати подрузі вирішувати її весільні проблеми, а не створювати їх. Ну, а для того, щоби основні обов’язки дружки не стали несподіваним сюрпризом у невдалий момент, ми постараємося трішечки ввести вас у курс справи.

Обережно, весільний рекет!

Отже, якщо ви погодилися долучитися до гри під назвою «весілля» в ролі дружки, доведеться дотримуватися певних правил. І перше, що від вас вимагатимуть молодята – це… гроші! Не лякайтеся, вас не змушують ставати співучасником створення сім’ї рекетирів. Просто є така гарна українська традиція, що дружки за власні кошти повинні придбати бутоньєрки для всіх гостей і для свого дружби. У вас, мабуть, виникло запитання, чому цей звичай «гарний», адже запрошених на святі буде близько сотні... От і чудово, бо що менше квіточок ставатиме у вашому кошику на забаві, то більше грошиків буде у гаманці – кожен гість, отримавши бутоньєрку, повинен дати вам за неї невеличку фінансову компенсацію, скільки не шкода. А хіба можна економити на щасті молодої пари?

Крім того, на стадії приготувань ви повинні допомогти молодій підібрати декор для брами, кортежів та бенкетного залу. Також ваша дружня порада не буде зайвою у виборі весільної сукні, взуття й біжутерії. Ну і ще не забудьте постійно надавати майбутньому подружжю психологічну підтримку, адже, зазвичай, дорогі родичі наповнюють атмосферу такими хвилями паніки, що годі витримати.

Є ще один цікавий звичай, у якому дружки беруть безпосередню участь, – продаж молодому його ж сорочки. Пам’ятають і знають про цей обряд далеко не всі, але він дуже веселий, тому про нього варто згадати. За три дні до весілля після заходу сонця, обидві дружки їдуть до хати молодого з двома сорочками – продавати. Перша має бути брудною, зім’ятою і подертою – словом, останній «писк» моди. Друга сорочка – «людська», власне та, яка і запланована до дня урочистого прощання зі свободою. Останню бажано привезти в «тверезому» стані – себто не пом’яти і не забруднити. Якщо вам це вдасться, сміливо розпочинайте торги. Не забудьте включити в ціну доставку «просто в руки». Коли домовитеся, віддавайте нареченому сорочку, гідну запропонованої суми, і з почуттям виконаного обов’язку рушайте на каву ділитися заробітком та враженнями.

Приготуйтеся носити торби

Ну ось, нарешті останні приготування завершені, бенкетний зал прикрашено – можна полегшено зітхнути. Залишається найприємніше – зранку зачіска, макіяж, манікюр, туфлі на шпильках і вечірня сукня, яка вже декілька тижнів не може дочекатися, коли ж її витягнуть із шафи на люди. А після усіх цих милих процедур ви така гарна, намальована-наманікюрена рушаєте до молодої і чемно чекаєте, поки наречений з дружбами вас, красунь, викуплять… Ага, а як же – розмріялись! А хто буде вдягати молоду, прикрашати кортежі, носити торби з усіма необхідними атрибутами? Ваша сукня знову нікого не цікавить, тому не поспішайте її вбирати – переодягнетеся вже вдома в нареченої. Головне, не забудьте бутоньєрки, особливо для свого дружби! А ще захопіть із собою запасну пару взуття, бо на 12-сантиметрових підборах протягом бурхливої ночі можна попрощатися з розумом. Ну і, звісно, куди ж без сумочки з помадою, дзеркальцем та іншими дамськими штучками? Плюс до цього стандартного набору не зайвим буде додати декілька англійських булавок та голку з ниткою – мало що може відірватися, відстібнутися чи відклеїтись. І лише тепер, коли ви у повній «бойовій» готовності, можете без докорів сумління вдягати свою шикарну сукню.

Після викупу нареченої ви нарешті постанете перед своїм дружбою, урочисто почепите йому бутоньєрку на лівий лацкан піджака та отримаєте за це від нього свій заслужений «гонорар». Далі разом із молодятами кланяєтесь батькам, братам, сватам, а особливо пану фотографу та пану оператору, скільки вимагається. Вислуховуєте благословення-побажання, берете з другою дружкою молодого під руки і супроводжуєте його до машини під всевидячим оком відеокамери – щоби не втік.

А торби свої не забули? До речі, тепер під вашу відповідальність до них додаються весільний рушник, кошик із цукерками, бокали та свічки – ні в якому разі не проґавте, бо шановні родичі подадуть вас на святковий стіл ще до того, як приїдете в ресторан. У церкві кошик віддасте на тимчасове зберігання комусь із гостей, свічки даєте священику. Рушник перша дружка тримає біля себе і разом із першим дружбою стелить його перед молодятами, коли буде потрібно. Також у храмі вас можуть попросити тримати нареченій корону і, за потреби, шлейф. По завершенні обряду вінчання, перші дружба і дружка йдуть із молодятами розписуватись у спеціальній церковній книзі, а другі – забирають рушник та разом із гостями виходять на вулицю фотографуватися й ловити цукерки (прослідкуйте, аби «солодкий» кошик після церемонії вчасно потрапив до рук молодої).

Наступний пункт весільного маршруту – РАЦС, а тому готуйте бокал (один на двох) і щойно схований рушник. Мужньо слухаємо традиційну тираду, виконуємо всі необхідні маніпуляції з вишиваною доріжкою, знову розписуємось, фотографуємось і, о чудо, нарешті довгоочікувана мить, прощавайте торби – їдемо пити та їсти!

Не будемо пити з тих брудних горнєт…

Думали, вас відразу нагодують? Мрійники! Спершу потрібно зустріти гостей, причепити усім бутоньєрки, допомогти молодим зібрати квіти та подарунки. І лише тоді, коли вся громада розсядеться, можете сідати й ви. Зараз саме час трохи розслабитись і перепочити, АЛЕ! Попереду найпікантніший момент... У голові лише одне запитання, яке хвилювало вас ще задовго до дня весілля: невже мені доведеться цілуватися з ОЦИМ?! І вкотре перелякано дивитися вбік на свого дружбу. До речі, гості вже гукають молодим «гірко!», тобто ви – наступні. Прощавай, репутаціє! Ні, ні, за ніякі гроші, не хочу, не буду, максимум у щічку, та й то через хустинку. Спитаєте, чи існує «запасний» вихід, який врятує вас від обіймів цього «монстра»? Спробуйте пошукати, але глибоко сумніваюсь, що вам це вдасться, – гості хочуть видовищ, і спокою не дадуть доти, доки ви не втамуєте їх масову потребу, виконавши свій прямий обов’язок. Між іншим, побувавши дружкою на декількох весіллях, помітила цікаву закономірність – що палкішим буде перший поцілунок, то менша вірогідність того, що вас попросять його повторити. Тому випийте для сміливості, і вперед – заради подруги!

Якими б не були ваші враження від поцілунків, забава у самому розпалі. Відповідно, від ролі дружки вас ще ніхто не звільняв. Отже, беріть ноги в руки і несіть їх танцювати. Причому бажано тягнути до танцю не лише свої ніжки, а й кінцівки деяких особливо лінивих гостей. Весело має бути всім, і ви також маєте за цим слідкувати. Крім того, час від часу нагадуйте дружбам, аби пильнували молоду, бо якщо її вкрадуть, доведеться вам усім викуповувати. А який «штраф» захоче розігріта громада за заручницю, можете лише собі уявити.

І нарешті останній, мабуть, найбільш чуттєвий момент, який замикає коло обов’язків першої дружки, – зняття вельону. Після цього можете вважати, що завдання виконане, і з чистою совістю поплакати разом зі своєю щойно одруженою подругою, яка обов’язково оцінить усі ваші старання. А хіба це не головне?

Автор: Олександра ТАМКОВА
Джерело: журнал «Майже одружені»




13.12.2009              сьогодні 3, з початку місяця 59, всього 9901



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info