Мати моя, мати, щось маю казати
«Мати моя, мати, щось маю казати:
Вже літа проходять, а я нежонатий. (2)
Посію я жито – ні з ким жито жати,
Сяду спочивати – ні з ким розмовляти». (2)
«Ой на тобі, сину, рубля золотого,
Купи собі, сину, коня вороного. (2)
Купи собі, сину, коня вороного,
Поведи до стайні, розмовляй до нього». (2)
«Не подоба, мати, з конем розмовляти,
Но подоба, мати, сісти, поїхати. (2)
Но подоба, мати, сісти, поїхати,
Сісти, поїхати дівчини шукати». (2)
«Нащо ж тобі, сину, дівчини шукати,
Лучче тую брати, що ходить до хати. (2)
Лучче тую брати, що ходить до хати,
Щоб тобі за нею штири воли взяти. (2)
Штири воли в плузі, пара коней в дишлі...»
«Що ж мені по тому? Дівка не по мислі. (2)
Лучче мені, мамо, гіркий полин їсти,
Як із нелюбою на посаді сісти. (2)
Гіркий полин вкушу, вкушу та й покину,
З нелюбой дівчиной навіки загину. (2)
А я коні продам, воли проміняю,
Багату дівчину з убогой зрівняю». (2)
Вже літа проходять, а я нежонатий. (2)
Посію я жито – ні з ким жито жати,
Сяду спочивати – ні з ким розмовляти». (2)
«Ой на тобі, сину, рубля золотого,
Купи собі, сину, коня вороного. (2)
Купи собі, сину, коня вороного,
Поведи до стайні, розмовляй до нього». (2)
«Не подоба, мати, з конем розмовляти,
Но подоба, мати, сісти, поїхати. (2)
Но подоба, мати, сісти, поїхати,
Сісти, поїхати дівчини шукати». (2)
«Нащо ж тобі, сину, дівчини шукати,
Лучче тую брати, що ходить до хати. (2)
Лучче тую брати, що ходить до хати,
Щоб тобі за нею штири воли взяти. (2)
Штири воли в плузі, пара коней в дишлі...»
«Що ж мені по тому? Дівка не по мислі. (2)
Лучче мені, мамо, гіркий полин їсти,
Як із нелюбою на посаді сісти. (2)
Гіркий полин вкушу, вкушу та й покину,
З нелюбой дівчиной навіки загину. (2)
А я коні продам, воли проміняю,
Багату дівчину з убогой зрівняю». (2)
07.04.2014