Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

ОЙ НА ІВАНА ТА Й НА КУПАЛА



Заплету віночок,
Заплету шовковий
На щастя, на долю,
На чорнії брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой полинь, віночку, 
Прудко за водою
На щастя, на долю
Милому за мною.

Свято Купала співпадає з християнським святом народження св. Івана Хрестителя-Предтечі. Це єдиний святий, що його різдво церква святкує, віддаючи йому окрему пошану. Водночас давньослов’янське свято Купала, яке відзначали 7 липня (24 червня) – одне з найстаріших свят, поширене на теренах сучасної України з часу поселення племен. Ці два свята так тісно сполучені, що навіть у піснях змішують їх назви. 
Давньослов’янське свято Купала. Купальська ніч
Як і всі переломні часи року, час Купала надавався до ворожби та прикликування долі. Воно поєднувало у собі елементи культу Сонця (припадало на день літнього сонцестояння), мало багато очисних і еротичних обрядів. Купальським багаттям приписували магічну силу: вірили, що стрибаючи через них, можна позбутися хвороб  і безплідності. Залежно від того, вдалим чи невдалим вийшов стрибок, дівчата  і хлопці ворожили про своє майбутнє. Вважалося, що закохана пара, яка перестрибне через вогонь міцно тримаючись за руки, завжди буде разом.
   
Центральним місцем у святі було прикрашання дерева – купайла, купай лиці, гільця, марени. Це було справою дівчат. Вони вирубували гілку верби, рідше берези, ясеня, вишні, черешні, оздоблювали її польовим квітами, паперовими стрічками, пофарбованими стружками, запаленими свічками. Цей обряд мав весільну символіку: гільце ототожнювалось з молодою, а процес його виття пов’язувався з створенням гніздечка для молодої пари – Купала і Марени. Таким способом намагалися задобрити божества, просячи в них благословення. Дівчата водили біля гільця кругові танки та співали пісні, в тематиці яких переважали мотиви кохання, сватання, майбутнього шлюбу.
 
Купальську ніч вважали чарівною. За повір’ям, у цю ніч не можна спати, бо вона найкоротша  в році. Широко були розповсюджені дівочі ворожіння на вінках, до яких вплітали пахучі васильки, яскраво-червоні черевички, панський мак, жовтий звіробій, м’яту. Обов’язковими були кануфер та дзвіночки (вірили, що саме ці квіти мають приворотні властивості). Вінки залишали, «щоб їх сонце поцілувало», а ввечері пускали на водне плесо, гадаючи на можливих наречених, – куди попливе вінок, туди  й заміж дівчині йти, а який закрутиться на місці, то ще бути дівчині в дівках. 


Пускаючи вінки, співали:
Віночок звивши, на воду пущу:
Хто вінок пійме, той мене візьме.

    
Дуже важливим було скупатися рано-вранці, оскільки в цей день, гадали, купалося, бо женилося, саме Сонце. Адже двообразність Купало/Купала (жіноче і чоловіче втілення язичницького божества) пов’язана з мотивами шлюбного поєдинку вогню і води, відтвореним в купальських обрядах і піснях. 
    
Відоме повір’я про «квітку щастя», яка  цвіте тільки в купальську ніч і щоб здобути її потрібна неабияка сміливість – допомагало усвідомити важливу річ, що справжні скарби здобуваються великою працею і відвагою.
    
Купальське свято традиційно пов’язують з початком шлюбного сезону. Це дійство передбачає своєрідні залицяння парубочих громад до дівочих гуртів. 
   
Свято Купала було дуже популярне серед молоді. На думку фольклористів, купальська оргія у певний історичний період могла виступати єдиною формою укладення шлюбних стосунків. 
    
Івана Купала і до сьогодні залишається одним з найсвяткованіших, незважаючи на те, що припадає на Петрівку, а в християнстві це час посту. 
    
Тому, якщо ви одружуєтесь цього літа, бажаємо вам перестрибнути купальське багаття на щастя, на долю і довгі-довгі роки жити в мирі і злагоді!

Автор: Таня Хомик


06.07.2015              сьогодні 1, з початку місяця 22, всього 2126



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info