Ой ти, горо крем’яная

Ой ти, горо крем’яная, лупайся, лупайся.
Ти , дівчино, кого любиш, признайся, признайся. (2)
Хіба би я з піску була, то би-мся лупала.
Хіба би я дурна була, щоби-мся признала.(2)
Де ти їдеш , від’їжджаєш, ти, мій сивий орле?
А хто ж мене, молодую, до серця пригорне? (2)
Ти будеш ся пригортати іншому, другому,
Но не скажи тої правди, що мені самому. (2)
Ой, дівчино, дівчинонько, якась ми миленька,
Як у полі при роботі вода холодненька.(2)
Як у полі при роботі води ся напити-
Варта з тобов постояти та й поговорити.(2)

"Народні пісні з села Соломії Крушельницької"
Записані в селі Біла Тернопільського району Тернопільської області
Упорядники: Петро Медведик, Олег Смоляк.