Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Art Clinique - клініка дерматології та косметології
 
  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Про любов і злагоду в подружньому житті



У нас жінка справедливо підвладна чоловікові; тому, що рівноправ’я могло би спричинити ворожнечу, і тому, що на початку від жінки сталася спокуса, вона підкорена не відразу після створення: коли Бог привів її до чоловіка, вона не чула від Бога нічого такого, і чоловік нічого подібного не сказав їй, а сказав, що вона кість від кісток його і плоть від плоті його, про владу ж і покору нічого не казав; але коли вона зловжила своєю владою, ставши з помічниці спокусницею, і занапастила все. Тоді справедливо почула слова: "І тягти буде тебе до твого чоловіка" (Бут.3, 16).

Оскільки цей гріх міг пробудити ворожнечу серед нашого роду, бо після такої події не послужило б для миру те, що жінка постала від чоловіка, навпаки, те саме, що, поставши від нього, вона не пощадила власного члена, ще більше дратувало б чоловіка, - то Бог, бачачи злобу диявола, відгородив їх цим словом, наче стіною, знищив таким визначенням ворожнечу, котра повинна була виникнути після спокуси, поставивши ніби огорожу проти природної пристрасті – злопам’ятства, що походить від гріха.

Отже, влада чоловіка над жінкою природна. І колишні жінки називали чоловіків своїх панами і поступалися їм першістю. Тому, скажеш, що і вони любили своїх жінок? Знаю це і не забуваю; та коли ми говоримо про твої обов’язки, то не вказуй на обов’язки інших. Адам також складав провину на свою жінку, а вона на змія, та це ніскільки не допомогло їм. Тож не кажи мені цього, але постарайся з усією розважливістю виконувати свої обов’язки щодо чоловіка. І чоловікові твоєму, коли повчаю його любити і поважати тебе, я не дозволяю вказувати на заповідь, дану жінці, а вимагаю від нього виконання того, що приписано йому. Тому і ти старайся виконувати свої обов’язки і виявляй покору своєму чоловікові.

Якщо хочеш коритися чоловікові для Бога, то не представляй мені його обов’язків, але ретельно виконуй ті, котрі Законодавець поклав на тебе. В тому особливо і полягає покірність Богу, щоби не порушувати закону, навіть у тому випадку, якщо сама ти зазнаєш протилежне. Хто любить люблячого, той не робить нічого важливого; а хто любить того, хто ненавидить його, той здебільшого гідний вінців. Так розмірковуй і ти: якщо будеш терпіти жорстокого чоловіка, то отримаєш світлий вінець; а якщо тихого і лагідного, то за що Бог нагороджуватиме тебе? Кажу це не для того, щоби дати чоловікам привід до жорстокості, але щоби переконати жінок – терпіти і жорстоких чоловіків. Бо коли кожний намагатиметься виконувати свої обов’язки, то і ближній не забариться зробити те саме. Так, коли жінка буває терпіти гнівливого чоловіка, тоді і чоловік не стане ображати гнівливої жінки, тоді в усьому буде в них мир, подібний до пристані, котра не збурюється хвилями. Так було і в прадавніх: кожний виконував своє, не вказуючи на обов’язки ближнього. Дивися: Авраам узяв зі собою небожа, і жінка не докоряла йому за це. Він наказав їй іти в далеку путь, і вона не опиралася цьому, але підкорилася. Потім після численних бід, зусиль і трудів, ставши паном усього, він поступився першістю Лоту, і Сара не лише не засмутилася через це, але навіть не відкрила вуст і не сказала нічого такого, що багато фінок кажуть нині, коли бачать, що чоловіки їхні під час подібних поділів отримують менше за інших, особливо нижчих за себе, засуджують їх, називають і нерозумними, і нетямущими, і несміливими, і безпечними, і лінивими. Вона ж не сказала і не подумала нічого такого, але залишилася задоволена всім, що він зробив. І ще більше: коли Лот зазнав великої небезпеки після того, як він сам зробив вибір і надав дядькові гіршу частку, і коли праотець почувши це, озброїв усіх своїх домочадців і з ними одними пішов проти всього персидського війська, вона не стримувала його і не сказала, наприклад, так: куди йдеш ти, ввергаючи сам себе в прірву, наражаючись на такі небезпеки, готуючись пролити кров за людину, котра скривдила тебе і вкрала твою власність? Якщо ти не думаєш про себе, то пошкодуй мене, котра залишила дім, вітчизну, друзів і рідних і котра пішла за добою в таку дорогу, не наражай мене на вдівство і поєднані з ним біди. Нічого такого вона не сказала і не подумала, але все стерпіла мовчки. Тому ти, жінко, не очікуй доброти від чоловіка, щоби після того показати і свою; в цьому не буде нічого важливого; і ти чоловіче, не очікуй ґречності від жінки, щоби після того і самому бути любомудрим; це вже не буде подвигом; але кожний, як я сказав, нехай першим виконує свої обов’язки. Бо якщо і стороннім, котрі б’ють по одній щоці, слід підставляти другу, то тим паче треба терпіти жорстокість чоловіка. Кажу це не для того, щоби чоловік бив жінку; ні, це страшне приниження не для тієї, котру б’ють, а для того, хто б’є: але якщо через якісь обставини ти, жінко, поєдналася з таким чоловіком, то не поринай у журбу, але думай про ту нагороду і добру славу, яка очікує тебе ще в теперішньому житті. І вам чоловіки, скажу: ніяка провина не повинна змушувати вас бити свою жінку. Що я кажу – жінку? Благородному чоловікові не дозволено бити навіть служницю і накладати на неї руки. Якщо ж досить безчесно для чоловіка бити служницю, то тим безчесніше накладати руки на вільну. Цьому навчають і зовнішні законодавці, котрі не примушують жінку жити разом з чоловіком, котрий її б’є, як з недостойним її співжиття. Справді, вельми беззаконно – спільницю життя, котра здавна поділяє нужди, соромити, як рабиню. Такий чоловік, якщо лише його можна назвати чоловіком, а не звіром, на мою думку, подібний до батьковбивці та матеревбивці. Бо якщо нам заповідано полишати задля жінки батька й матір, не для образи їх, але для виконання закону Божого, і для самих батьків це так жаданно, що вони, будучи полишені, радіють і здійснюють шлюбне поєднання дітей з великою ретельністю, то чи не цілковите безумство ображати ту, задля котрої Бог повелів залишати батьків? І чи безумство лише? А безчестя? Хто, скажи мені, може знести його? Яке слово може виразити його, коли крики і зойки лунають вулицями, коли сусіди та перехожі сходяться до оселі того, хто чинить таку мерзенну справу, як ніби якийсь звір трощить усе, що знаходиться всередині? Краще, якби земля поглинула такого безумця, ніж після того йому знову з’явитися на торжищі. Жінка, скажеш ти, чинить зухвало? Але пригадай, що вона – жінка, слабка посудина, а ти – чоловік. Ти для того і поставлений над нею начальником і головою, щоби терпіти слабкості підлеглої. Старайся зробити своє правління славним; а славним воно буде тоді, коли ти не будеш безчестити підлеглої. Якщо цар є сам тим більше достойним шани, чим більше підносить честь підвладного собі начальника, а коли принижує і безчестить його гідність, тоді чимало применшує і власну славу, так і ти, піддаючи безчестю підвладну тобі начальницю, чимало принижуєш честь і своєї влади. Отож, знаючи все це, будь розсудливим, а водночас згадуй і про той вечір, коли батько, прикликавши тебе, віддав тобі дочку свою, наче якусь заставу на збереження, і, відлучивши її від усього: від матері, від себе самого і від дому, доручив усе піклування про неї твоїй десниці. Подумай, що після Бога ти від неї отримав дітей, став батьком, і тому будь лагідним щодо неї.

Чи не бачиш, як землероби удобрюють усіма способами землю, котра прийняла насіння, хоча би вона мала тисячі недоліків, хоча би була, наприклад, не плодоносною, зрощувала погані трави, наражалась на повені через місцезнаходження? Так само чини і ти; саме тоді ти перший натішишся і плодами, і спокоєм. Жінка є пристань і найважливіший лік від душевного розладу. Якщо цю пристань ти пильнуватимеш вільною від вітрів і хвилювання, то знайдеш у ній великий спокій, повернувшись із торговища; а якщо збурюватимеш і хвилюватимеш її, то готуєш сам собі небезпечну корабельну аварію. Отже, нехай не буде цього, а хай буде протилежне тому. Якщо станеться в домі що-небудь прикре з її вини, то втішай її, а не збільшуй скорботи. Хоча би ти втратив усе майно, це не буде прикрішим від неприязні зі співмешканкою; яку б ти не висунув провину, ніщо не буде нестерпнішим за чвари з жінкою. Тому нехай любов до неї буде для тебе дорожчою за все. Якщо треба носити тягарі один одного, то тим паче зносити вади жінки. Якщо вона бідна, не докоряй їй; якщо – нерозумна, не осуджуй її, а краще намагайся навчити її, бо вона – член твій; ви – одна плоть. Але, скажеш, вона балакуча, схильна до пияцтва, гнівлива? В такому разі треба не гніватися, а журитися, молитися Богові, напучувати, напоумлю вати її і робити все, щоби винищити пристрасть її. Якщо ж битимеш і мучитимеш її, то не зцілиш її хвороби; грубість виправляється лагідністю, а не взаємною грубістю. Водночас не забудь і про нагороду від Бога. Бо, якщо ти, маючи можливість знехтувати її, не зробиш цього через страх Божий, та станеш зносити вади її через повагу до закону, котрий забороняє нехтувати жінкою, то наскільки великою не була б хвороба її, ти отримаєш велику користь, зробивши її більш благо покірною, і себе привчивши до більшої щодо неї лагідності. Розповідають, що один із зовнішніх філософів (Сократ), маючи жінку злу, балакучу і схильну до пияцтва, на питання, чому він терпить її, відповідав, що вона служить для нього домашнім учителем і вправлянням у любомудр ості; бо, продовжував він, вправляючись щоденно з нею, я стаю більш лагідним і з іншими. Ви прийшли в захоплення? А мені дуже прикро, що язичники перевершують любомудрістю нас, котрим заповідано наслідувати Ангелів, або, радше, заповідано наслідувати в лагідності самого Бога. Згаданий філософ з цієї причини не виганяв своєї злої жінки; а дехто говорить, що через це він і одружився з нею. Але оскільки багато хто з людей не настільки розважливий, то я раджу наперед усіляко старатися вибирати жінку виховану і сповнену всілякої доброчесності; якщо ж так станеться, що помилився і ввів у дім свій жінку недобру і навіть нікчемну, тоді наслідувати цього філософа, всілякими способами виправляти її і вважати цю справу найважливішою. Купець не спускає в море корабель і не береться за торгівлю раніше, ніж укладе зі своїм товаришем умови, всіх заходів, щоби всередині свого корабля зберігати мир зі спільницею нашого житейського поприща; тоді і все інше буде в нас спокійне, і ми безпечно перепливемо море теперішнього життя. Про це навіть справи громадські; найдорогоціннішим повинно бути для нас то, щоби не мати ворожнечі і чвар зі своєю співмешканкою; бо і все інше піде в нас добре, і в справах духовних ми матимемо успіхи, коли станемо з однодумністю нести тягар теперішнього життя; а, виконавши все, отримаємо й уготовані для нас блага, котрих нехай сподобимося всі ми, благодаттю і людинолюбством Господа нашого Ісуса Христа, з Котрим Отцю, разом зі Святим Духом, слава, влада, честь, нині і повсякчас, і навіки-віків.
Амінь.
26 Бес. На 1 посл. До Кор.

Святий Йоан Золотоустий
ЗІБРАННЯ ПОВЧАНЬ






08.12.2009              сьогодні 1, з початку місяця 15, всього 3866



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info