Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Art Clinique - клініка дерматології та косметології
 
  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Руслана і Дмитро: любов наче з українського роману…



Конкурс «Пара молода – 2015» набирає обертів. На нашу скриньку приходять все нові і нові весільні історії. Одна з останніх – красива оповідь кохання Руслани і Дмитра. Вона наче постає зі сторінок українських класиків, де любов народжується у складний для держави час, даючи надію та віру на майбутнє…  

Руслана і Дмитро: любов наче з українського роману…
Своє весілля Руслана і Дмитро святкували в день вшанування Тараса Шевченка, 22 травня 2015 року. Ця дата стала символічною у їхній історії. 

Колись, ще в 2011 році, у цей день (22.05.2011) Руслана співала на сцені біля підніжжя Тарасової гори в Каневі на Черкащині. Була спека, тому всі глядачі концерту заховались у затінок, дехто в різних куточках святкував з родиною і козацьким кулішем. Такі зустрічі патріотів на Чернечій горі давно стали традиційними, щороку там пісні і люди. Вся Україна з’їжджається, щоб уклонитись Великому Кобзарю.

І ось того дня, коли наша героїня – наречена Руслана Лоцман виспівувала зі сцени Шевченкові слова «Не женися на багатій…», до сцени підійшли двоє молодих парубків. Вони також їли куліш, звіддалі почули її заклик і вирішили взяти автограф у співачки. На диво, до сьогодні в архіві Русланиної подруги збереглося фото тієї невипадкової зустрічі. Вже тоді, як говорить наречений Дмитро, він відчув у своєму серці щось особливе, але тато Руслани жартома «відшив» козаків, мовляв, «вона вже зайнята».

І думав так Дмитро, аж поки не зустрілись вони знову. Це сталось на Стрітення, 15 лютого 2015 року, в день зустрічі зими з весною. За два тижні до того Дмитро зателефонував Руслані з пропозицією приїхати виступити перед військовими одного з добровольчих батальйонів, де він допомагав в організації патріотичних вечорів. «Звідки у вас мій телефон?» - строго запитала Руслана, адже останнім часом багато солдат телефонують їй, між собою обмінюючись її номером (з квітня 2014 року Руслана, знана  серед військових як «Комбат Маруся», проводить активну концертну діяльність на фронті). Дмитру порекомендував Русю один поважний чоловік, сказавши, що вона виступає серед воїнів. Але на той час у дівчини готувалась поїздка в Артемівськ і Краматорськ, збирались листівки до Дня Закоханих від дівчат, проводились концерти зі збором коштів на потреби АТО. Руся відповіла Дмитру, що можливо, пізніше завітає до добровольців.  Пройшло ще кілька днів. І, шукаючи відеооператора для зйомки концертів в Артемівську, дівчина звернулась до одного з знайомих кінорежисерів, аби той допоміг знайти волонтера з відеокамерою для запису хроніки концертів у АТО. На диво, через певний час їй продиктували в блокнот телефон Дмитра, у минулому – учня товариша цього кінорежисера. Після дзвінка Дмитру з проханням поїхати в АТО, Руслана зрозуміла, що говорить з тією ж людиною, яка 10 днів тому запрошувала її з концертами, але не в Артемівськ. «Треба їхати….я відчула дивний знак..» - подумала Руся. Але ж як? Там, на передовій вже чекають… Пізно ввечері їй зателефонувала мама, сказавши, що в Артемівську обстріляли дитбудинок: «Ти новини дивишся? Нема чого зараз туди їхати, чуєш? Вези свої листівки для закоханих в інше місце, більш безпечне!» - наказала мати. І вже за кілька хвилин в Інтернеті Руся побачила ситуацію, зв’язалася з військовослужбовцями Артемівська і зрозуміла, що там не до концертів. В он-лайні була одна з артисток «Народної філармонії», якій Руся тут же сповістила, що замість Артемівська поїдуть в напрямку Дніпропетровська. Це було 13 лютого. А вже 14-го ввечері три співачки відправились туди, де їх чекали добровольці. Руся дуже хвилювалась в поїзді, ніби передчуваючи щось. Вранці, 15-го лютого, йдучи по місту у військовий госпіталь відвідати пораненого бійця, якого місяць тому вітали з Різдвяними святами в АТО, дівчата почули дзвін. Зайшовши до церкви з надією на гарний початок весни, артистки вийшли з піснею і попрямували дорогою до госпіталю. Вже через годину там їх зустрів Дмитро з побратимом, аби відвезти на військову базу.


Ось вони йдуть. Руся набирає Дмитра по телефону, обертає голову  і…. здається хвиля пролетіла вітром через невелику відстань між ними. «Ви, певно, Дмитро?» - несміливо запитала Руслана у високого парубка під два метри ростом, в якого з-під куртки виглядала вишиванка, а з-під шапки – довгий чуб. «А ви, мабуть, Руслана?» - почулось у відповідь. Привітавшись та познайомившись між собою, всі сіли в машину і поїхали у частину. 

В дорозі, що тривала понад три години, лунали живі голоси, співало не радіо, а пасажири. Там Дмитро розповів, що чув Руслану на сцені Майдану і колись підспівав їй з натовпу, але вона не звернула уваги на те. А ще він заінтригував дівчину, що на базі її чекає сюрприз.
І ось всі зайшли в корпус. Поки дівчата пили чай і їли капусняк, відбувся диво-спектакль. На кухню завітав товариш Дмитра з книгою Конфуція, де був автограф Русі «Хлопцям-молодцям на славу Кобзаря - від Руслани Лоцман. 22.05.2011р.». Друг розповів про момент зустрічі на Канівській горі і про те, що випадково цю книгу він привіз з дідового села кілька днів тому сюди, не знаючи, що Дмитро зідзвонюється з Русьою про концерт. «І тут така зустріч! Що б це могло означати?» - запитав товариш Дмитра (який згодом став свідком на їхньому весіллі). «Напевно, це може означати те, що за чотири роки ви так і не змогли прочитати всього Конфуція!» - пожартувала у відповідь Руслана. А сама задумалась…

Під час концерту для військових дівчата співали різні пісні – народні, класичні, авторські. Руся виконала одну з улюблених пісень свого дитинства – «Туман яром». В сучасній обробці вона закінчується на словах «А хто теє відерце дістане, той зі мною на рушничок стане…». Але пісня була продовжена. Дмитро з залу, як колись на Майдані, доспівав: «А я теє відерце дістану, я з тобою на рушничок стану…Та спливає туман на долину, якщо доля – заберу дівчину…». Руся остовпіла, зал зааплодував, ніби благословляючи на хід подій. Майбутній дружба знімав цей сюжет на відеокамеру. І невдовзі презентував фільм зустрічі майбутніх наречених. Хлопці пожартували, що вже чотири роки, як заспівала Руслана «Не женися на багатій…оженись на вольній волі, на козацькій долі», так обоє і не можуть женитись. «Треба їхати цього року в Канів, будеш з нас знімати своє «закляття» - підкололи козаки. А комбат, якого півгодини Руся розважала з дівчатами, бо він не потрапив на концерт і мав сумний настрій, врешті не витримавши солдатських коломийок, розсміявся і сказав: «Щоб тобі дружину таку, аби ти від неї по хаті ховався!».
Ще один знак відчула Руслана, повертаючись з солдатської кухні, в розмові з подругою по сцені: «Що ти на того Дмитра так дивишся, чи не бачиш, що то вітер?». «Я й не дивлюсь, тобі здалось…» - відповіла Руся, а сама згадала той вітер, що пролетів у мить зустрічі біля госпіталю. 


Того ж вечора поїзд повернув дівчат до столиці. А вже за кілька днів туди приїхав Дмитро. Вони знову зустрілись. Тепер вже надовго. Бо з того вечора, коли разом пішли на Майдан вшанувати пам’ять Небесної сотні, закохані вже не розлучались. Дивно, але наступного дня вони разом пішли до РАГСу, а потім Дмитро повів обраницю знайомити зі своєю мамою. Коли разом приїхали до батька в село, Руслана засміялась: «Дмитре, ти зрозумієш мене, як побачиш мого тата…». За тиждень Дмитро дивувався дивній схожості обох батьків. А на весіллі куми співали: «Наші свати, як брати, обоє вусаті, обоє носаті…». 

У день вшанування Тараса Шевченка вони запросили рідних і друзів у Канів. Там, біля козацької церкви відбулось батьківське благословення і народний весільний обряд з дружками і гільцем, викупом нареченої і піснями. І сталось, як співала Руся: «Ти лети, мій коню, приведи милого до мого вікна….хай у мою долю завіта весна…». Дмитро приїхав на коні, забрав наречену, повів до церкви, а потім на Тарасову гору, аби подякувати Батьку Кобзарю за зустріч. Внизу біля Дніпра був традиційний для цього свята козацький куліш, гості їли і співали за жовто-блакитним столом, бажаючи молодятам гарної долі. 

Текст: молодята Руслана і Дмитро


04.09.2015              сьогодні 2, з початку місяця 18, всього 2060



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info