Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 









  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Секс «на халяву». Чоловічий погляд на жіночу проблему



Впродовж останніх років в Україні слово «сім’я» поступово втрачає своє первісне значення в тому сенсі, що її створення фіксується відповідними державними актами. Сьогодні, за оцінками юристів, психологів, соціологів, чимало молодих людей, які хочуть будувати подальше життя спільно, вибирають так званий «громадянський шлюб» як передостанню сходинку до ймовірного офіційного. Ситуація довкола цього питання доволі дискусійна. Одні вважають, що недоцільно реєструвати стосунки, не поживши бодай рік у спільному помешканні на правах класичної сім’ї. І розцінюють «громадянський шлюб» як підготовку до подальшого спільного життя, як прояв особистої свободи й засіб зберегти свіжість і романтичність стосунків. Інші вважають, що громадянський шлюб породжує недовіру, нестабільність і непевність у завтрашньому дні. Іноді хлопець та дівчина навмисно обирають таку форму спільного життя як альтернативу офіційному шлюбу, демонструючи цим свою надсучасність. Чи мають вони у цьому рацію? Спробуємо з’ясувати далі.

Блуд
Ні для кого не секрет, що дедалі більше молодих пар живуть спільно без державної реєстрації шлюбу, інформуючи друзів та знайомих, що у них вільні стосунки в рамках «громадянського шлюбу». І в цьому їхня перша помилка. Насправді ж поняття «громадянський шлюб» не має нічого спільного з тим, що вкладає в нього «просунута молодь». «Громадянський шлюб» якраз і означає шлюб, оформлений в органах державної влади, але без участі Церкви. Незареєстровані ж ані Церквою, ані державою стосунки між чоловіком та жінкою на мові юристів позначаються як «фактичні шлюбні відносини» або «фактичний шлюб». У народі такий принцип побудови сім’ї називають «життям на віру» чи «співмешканням». А Церква трактує такі стосунки як один із гріхів – перелюбство. І в Біблії про такі стосунки інакше як словом «блуд» не згадується. Причому блуд забороняють усі християнські конфесії – і православні, і католики, і протестанти різних деномінацій.

Чому втікають чоловіки…
Проте деяких людей усі ці застереження не зупиняють від спроби репетиції сімейного життя, яке мовляв, будується не на папірці чи штампі в паспорті, а винятково на коханні та довірі. Для багатьох «життя на віру» й справді стає різновидом тренувань: люди живуть разом, звикають та притираються одне до одного, а вже пізніше оформляють стосунки «за формою». Таку поведінку аргументують тим, що краще заздалегідь дізнатися про негативні звички, спосіб життя і характер своєї ймовірної половинки і вчасно зупинитися, аніж пізніше оформляти свій «стоп» у РАЦСі та суді. А якщо все гаразд і половинки сходяться – то нема ніяких перешкод, аби оформити свої стосунки на офіційному рівні. От тільки... до «оформлення», здебільшого, не доходить. Попри те, що кожна жінка і через рік, і через десять років спільного життя на підсвідомому рівні прагне вийти заміж. Але як переконати в цьому чоловіка, якого все й так влаштовує: ти начебто й одружений – і водночас вільний, живеш як вареник у сметані – і ні за що не відповідаєш, на будь-який докір, навіть цілком справедливий, похмуро відповідаєш: «тобі щось не подобається, то…». Таку ситуацію уявити доволі легко. Але важко повірити, що є жінки, здатні свідомо відмовитися від весільної сукні, фати, обручки, квітів і всіх моментів весільної церемонії. До того ж, наскільки пригнічує жінку відчуття, що він ніби й поруч, а чоловіком його назвати годі…

... і страждають жінки
Проте деякі наївні жінки сподіваються, що з часом усе зміниться. Як правило, не змінюється, оскільки чоловік у такому союзі втрачає основний стимул для одруження – навіщо брати на себе відповідальність і втрачати свободу, якщо регулярні статеві стосунки і так є? На халяву! Та ще й домогосподарка, котра миє, варить, пере, подає...

Безперечно, штамп у паспорті та юридичне оформлення стосунків також не служить гарантом утримання людей. Не утримає й вінчання та обіцянка перед Богом, якщо у сім’ї нема тих почуттів, без яких вона як скульптура з піску. Але штамп у паспорті – це все-таки певна відповідальність. Адже, як підтверджують соціологічні опитування, понад 80% чоловіків, які «живуть на віру», у різних анкетах зазначають, що вони не одружені, у той час, як 90% жінок з таким статусом вважають себе заміжніми.

Категоричні прихильники «життя на віру» при цьому можуть посилатися на те, що в багатьох європейських країнах чоловік і жінка, котрі проживають разом протягом двох років і мають спільну дитину, автоматично вважаються подружжям з усіма відповідними правами та обов’язками. Але наше законодавство ще так далеко не дійшло, а жінці просто необхідно почуватися захищеною. Бо, як стверджують психологи: «Громадянський шлюб не зменшує ступінь переживань і болю від розставання. Радше, збільшує. Оскільки людей, по суті, нічого не зв’язує, немає за що зачепитися. Людина почувається непотрібною».

Юридична небезпека
Особливо небезпечним є «громадянський шлюб» з юридичної точки зору. Як правило, відносини в незареєстрованому шлюбі будуються виключно на почуттях та усному договорі. Фактичне спільне проживання не вважається шлюбом, а тривалість фактичних шлюбних відносин і характер подружніх зв’язків між їх учасниками (були вони серйозними чи випадковими) не мають правового значення. Крім того, в разі потреби неможливо буде підтвердити фактичний шлюб показаннями свідків або навіть спільною заявою з так званим «чоловіком» чи «дружиною». У суді зазначені докази не мають доказової сили, а заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають! А це, знову ж таки, не сприяє спокійному подружньому життю. Тоді для чого подружжю купувати новий автомобіль або велику квартиру, та й, взагалі, вкладати якісь значні кошти у спільне життя, адже невідомо, кому з них все це належатиме завтра, і чи не доведеться через деякий час ділити прибутки зі скандалом?

Можливо, комусь і важко в це повірити, але така, на перший погляд, незначна деталь, як штамп у паспорті, захищає майнові й інші права подружжя та їхніх дітей. Адже якщо «громадянський» чоловік чи дружина потрапить під машину, чи з нею трапиться інший фатальний випадок, то друга половина не матиме права залишити собі навіть фотокартку на згадку – все спільно придбане ними отримають його (її) рідні. (Так-так, незареєстрований шлюб відрізняється від зареєстрованого також у питаннях спадкування). Якщо ж подружня пара перебувала у зареєстрованому шлюбі, то чоловік чи жінка потрапляє в першу чергу спадкоємців. Ми щиро бажаємо вам ще сто років не потрапляти у цю «першу чергу». Просто, може бодай такі прагматичні думки не дадуть вам зробити неправильного кроку. Вирішуйте!

Автор: Назар СКАЛЮК
Джерело: журнал «Майже одружені»






16.12.2009              сьогодні 2, з початку місяця 8, всього 4748



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info