Сімейний кодекс по-народному

Що потрібно для щасливого шлюбу, як виховувати дітей та будувати стосунки зі свекрухою – про це можна дізнатися не лише з книжок популярної психології. Менше тексту і більше суті у творчості народній: прислів’ях та приказках про шлюб та сім’ю…

Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.

Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!

Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!

"Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"

Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!

Як мається удвох плакати, то краще одному.

З добрим подружжям і горе розгорюєш.

Великі діти - великі й турботи.

Нашій мамці гарно й в дранці.

Мовчок: розбив тато горщик, а мати два, та ніхто не зна!

Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.

Як батька покинеш, то й сам загинеш.

Кожній свашці по ковбасці.

Оженися, не журися — піде тобі рукою: жінка піде за борщем, а ти за мукою.

Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.

За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.

Живуть між собою, як голубів пара.

Біля рідної матки добре дитятку.

Як була я у батенька, то була чубатенька; а як пішла до свекрухи, то об’їли чуба мухи.

Як сорочка біла, то й жінка мила.

Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Пий пиво - та не лий, люби жінку - та не бий!

Жона - княгиня, а хата не метена!

Вся сім'я разом - так і душа на місці.

Стара не покине, молодих сам не хочу.

Не женився — не журився; оженився-зажурився.

Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.

В кого ненька, в того й голівка гладенька.

Не навчив батько - не навчить і дядько.

Малі діточки - що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!

Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.

Сів зажурився, що з милою оженився.

Той сам себе губить, що чужу жону любить.

Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.

Виховав дитину в добру годину.

Козак оженився, неначе упився.

Рідня до півдня, а як сонце зайде - і сам чорт не найде!

Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.

Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.

Оженився дурнуватий, та взяв біснувату; та не знали що робити, підпалили хату.

Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.

Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.

Іван плахту носить, а Настя булаву.

Де багато баб, там дитя не в лад.

Сім'я міцна - горе плаче!

Що мати навчить, то й батько не перевчить.

Один син - не син, два сини - пів сина, три сини - ото тільки син!

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

Добра жінка мужеві своєму вінець, а зла - кінець.

Нащо й клад, коли в сім'ї лад.

Жона держить дім за три кута, а муж за четвертий.

Ні продати, ні проміняти: краще було не брати.

Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.

Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!

Нема кращого друга, як вірна супруга.

Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.

На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить.

Невісток багато, а хата не метена.

Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.

Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!

У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.

Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

Краще їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.

В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.

Оженився — зажурився, продав жінку за сопілку, а сам ходить, як бугай.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.

Закон прийнявши, не по собачому жити.

Хоч ох, та вдвох!

При своїй небозі добре і в дорозі.

Зять любить взять - тесть любить честь.

Жінка не черевик - з ноги не скинеш.

Свасі перша чарка й перша палка.

Дві невістки в хаті - два коти в мішку.

Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!

Як жениться - то мостом стелиться, а як ожениться - то кісткою в грудях стає.

Сім синів годую, всім і щастя готую!

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.

І в лиху годину не кидай дружину!

Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.

Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.

Куди голка - туди й нитка, куди чоловік - туди й жінка.

Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.

До свого роду хоч через воду.

Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.

Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.