Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 









  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Сім’я у світі



Діти Французької Республіки

Тоді, як по всій Європі показники народжуваності неухильно знижуються, Франції у цьому питанні вдається триматися на першому місці в Євросоюзі. Показник 1,8 дитини на одну француженку залишається незмінним ось уже кілька десятків років. Причина — продумана сімейна політика та різноманітні програми підтримки сім’ї.

До дітей у Франції ставляться більш ніж спокійно. Набагато спокійніше, ніж у нас. Їм дозволяють користуватися всім життєвим простором будинку, лазити в камін руками та іграшками, битися у просвітах крутих сходів, вибігати на вулицю у шкарпетках, ганяти на проїжджій частині перед будинком, грати грудками землі на килимі у вітальні та пірнати в домашній басейн в одязі. На них не кричать і їх не смикають. На першому місці у французьких матусь робота. Може, тому француженки починають замислюватися про дітей, коли їм уже близько 30. Немовлят тут заведено годувати груддю всього 2—3 місяці, після чого матуся повертається на службу, а рідне чадо залишається під наглядом няні. Останніх, як і всіляких виховательок, тут багато, ясел — теж, няні коштують недорого. Тому й дітей у середній французькій сім’ї як мінімум двоє.

У добрій старій Франції ніколи не вважали, що основне місце жінки — дім, і це при тому, що у своїй сімейній політиці французький уряд завжди заохочував великі сім’ї. Відпустки по вагітності на батьківщині «Марсельєзи» ввели ще у 1913 році, державні дошкільні заклади були доступнішими, ніж у інших країнах, а сім’ям надавалися велика допомога й довготривалі відпустки для виховання підростаючого покоління. У цій справі, починаючи з 80-х рр. минулого століття, досягли успіху всі французькі уряди — як ліві, так і праві. Сьогодні наявність грамотної, добре фінансованої системи по догляду за дітьми дозволяє понад 80% француженок у віці від 25 до 39 років, які мають дітей, трудитися повний робочий день на благо П’ятої республіки й бути спокійними за своїх нащадків. Країна щорічно виділяє 62 млрд. євро (близько 15% від загального бюджету країни) на різні програми, пов’язані з сім’єю та дитинством. Цими коштами безпосередньо чи опосередковано користуються 29,5 млн. чоловік.

Французи давно звиклися з думкою, що заради дітей держава покриє всі їхні витрати, які вони не в змозі нести самостійно. На практиці це виглядає так. Сім’я зі скромним достатком і двома дітьми у віці до 3-х років щомісяця отримує у вигляді різної допомоги й доплат понад 900 євро. А сім’я з трьома дітьми, яка не має жодних фінансових проблем, може претендувати на щомісячні 760 євро, якщо один із батьків візьме річну відпустку по догляду за дітьми. Але перед цим кожна майбутня матуся, чиє матеріальне становище, як то кажуть, «не дуже», отримує від Французької Республіки після досягнення 7-го місяця вагітності «підйомні» у розмірі 855 євро. Після пологів до цього додається основна щомісячна допомога у вигляді 171 євро, котра гарантована її дитині до трьох років. Щоправда, на неї мають право лише сім’ї з двома дітьми, в яких обоє батьків працюють, а їхній загальний річний дохід не перевищує 38 тис. 692 євро.
У країні є ще ціла купа інших допомог, доступних усім сім’ям без винятку, незалежно від кількості їхніх членів або ж товщини гаманця. Так, якщо сімейство наймає няню малюкові, який не досяг 3-х років, держава на цю благородну справу щомісяця виділяє батькам від 160 до 373 євро, залежно від величини їхнього заробітку. На виховательку для дитини 3—6 років виділяється менша сума (від 80 до 187 євро). Якщо ж хто-небудь із батьків бере на себе основний тягар щодо виховання дитини, котра не досягла трьох років (чи то йде у відпустку, чи то працює неповний робочий день), то така сім’я також має право на підтримку. При роботі на півставки щомісячна держвиплата може скласти від 232 до 403 євро. Якщо батько чи мати отримує 50—80% ставки, допомога зменшується (від 134 до 305 євро). Ну, а якщо один із батьків залишає роботу повністю, держава щомісяця розщедрюється мінімум на 360 євро, максимум — на 530. У кожному окремому випадку розмір допомоги безпосередньо залежить від кількості дітей у сім’ї. Взагалі, у Франції держвиплати на третього нащадка й усіх подальших «вождів червоношкірих» значно перевищують виплати на другу дитину. Якщо в сім’ї підростає одне чадо, допомога дається всього на шість місяців, зате якщо двоє і більше, фінансова допомога гарантована на три роки.

Сума виплат матеріальної допомоги коливається від 588 до 759 євро щомісячно. Але й це ще не все. Держава тепер виплачує ще й невеличкий «доважок» на дітей до їхнього повноліття, незалежно від матеріального достатку сім’ї. Єдина умова — дітей має бути як мінімум двоє. У цьому випадку батьки одержують щомісяця по 119 євро. За наявності трьох, сума зростає до 271 євро. Якщо ж французький молодик і після 20 років продовжує жити з батьками, то ще цілий рік така сім’я отримує від держави щомісячно по 75 євро (до повного повноліття спадкоємця).

Старіючий «фатерлянд»

Німеччина - країна, де народжуваність чи не найнижча в усьому ЄС (1,3 дитини на одну жінку). Класична сім’я з двома дітьми давно стала тут екзотикою, незважаючи на наявність численної мусульманської громади.

Сьогодні кожне наступне покоління німців скорочується на одну третину. За кілька десятків років статистична піраміда населення країни остаточно перекинеться: внизу буде вузький клин немовлят, а вгорі — широка платформа людей похилого віку. Кажуть, це результат багатовікової німецької традиції «трьох К», коли на кожну німкеню у житті чекали лише три речі — кюхен (кухня), кіндер (дитина) та кірхен (церква).

Ще недавно у Німеччині побутувала думка, ніби кожна порядна німецька мати повинна цілком і повністю присвятити себе турботі про дітей, поки тим не виповниться хоча б три роки. Нехай навіть ціною власної кар’єри. Жінок, які віддавали своїх малюків у ясла, тут традиційно називали Rabenmutter, що означає «ворона-мати», тобто, працююча мати. А якщо пригадати, що у Німеччині, на відміну від середземноморських країн, не заведено, щоб бабусі займалися вихованням онуків, виходить, що тутешня прекрасна стать постійно знаходилася перед вибором — виховання нащадків чи кар’єра. Ще недавно більшість обирала кар’єру, відмовляючись мати потомство. І ніякі заходи зі збільшення народжуваності, включаючи й 154 євро щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею 18 років, не давали ефекту.

Утім, німецька влада, здається, прокинулася. Зараз у країні розпочато дебати, як зробити так, щоб і дітей на світ з’являлося більше, і їхні матері могли поєднувати сім’ю і роботу. (Оскільки у Німеччині відсоток працюючих жінок найнижчий у Євросоюзі.) З 1 січня цього року тут введено новий закон, згідно з яким один із батьків тепер може взяти річну відпустку по догляду за дитиною. На цей час за ним зберігається 67% його зарплатні. Щоправда, є одне «але»: сума не повинна перевищувати 1800 євро на місяць. Передбачено й інший бонус — 75 євро щомісячної виплати за наявності в сім’ї другої дитини.

Автор: Анна ДУДКА
Джерело: www.novaera.te.ua




12.03.2010              сьогодні 1, з початку місяця 14, всього 1807



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info