Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Art Clinique - клініка дерматології та косметології
 
  
 
◄ Попередня   Наступна ►

СНІЖАНА ЄГОРОВА ТА АНТІН МУХАРСЬКИЙ



Яскраві, позитивні та щирі, вони наситили українську національну ідею новим живим змістом, заснувавши мистецьку течію «Сільський гламур». Чільне місце у ній займають сімейні цінності. Власне, про секрети міцного шлюбу, виховання дітей та весілля у стилі «Village Glam» зіркове подружжя Мухарський-Єгорова – Антін та Сніжана – і розповіли «Парі молодій».


Ваше подружжя ввело у весільну тематику новий термін – «Весілля у стилі сільський гламур». Розкажіть детальніше, яким ви бачите свято у такому форматі: дрес-код, музика, декор...
Антін: Весілля у стилі «сільський гламур» – це передусім абсолютний позитив і природність усього, що відбувається. Ведучим має бути людина, здатна створити атмосферу, коли всі почуваються, як вдома – вільно і розкуто. По-друге, це незабутній відеоряд, який включає: ведучих і шоу-балет у костюмах віледж-глем, мікс народної музики (кантрі, фольк, балканське етно, румунські мотиви) – такий собі «бенд балаган». І третє – це місце свята. Воно має бути пейзажним, у якійсь колибі чи садибі за містом із гарним краєвидом...

Cніжана: Насправді, все намальовано ще до нас на картинах народного малярства: яскраві природні барви, прості люди, які люблять свою країну, свою землю... Ці картини схожі на дитячі малюнки, але мені здається, що в цьому і є природна щирість та позитивна енергія. Власне, звідси бере початок «сільський гламур». Винахідником стилю є Антін Мухарський, який ці картини відшукував, систематизував. Далі я думала, як змусити людей ходити до музеїв, а не по бутіках. Але це змінити неможливо, тому я вирішила створити колекцію одягу, на якому ці картини експонувалися б. Потім ми підійшли до музичних конструкцій... Тобто «сільський гламур» – це такий великий пазл нашого відношення до своєї країни, до українських традицій, можливості їх збереження і примноження.


А у якому стилі було ваше власне весілля?
Антін: Знаєте, у нас весілля взагалі як такого не було. Так складалися обставини, що потрібно було швидко все оформити: прийшли до РАЦСу, розписалися – і все. А вже наступного дня я полетів на «Ігри патріотів». Думаю, що колись весілля у нас буде: у якійсь садибі або у якомусь закинутому селі. На жаль, таких зараз багато. Взагалі хотілося б повернути життя усім українським селам. Адже сьогодні все автентичне, що ідентифікує нас як українців, вимирає під космополітичною навалою...

Сніжана: Я, відверто кажучи, про весілля навіть не думаю. У наших особистих життях, окремо один від одного, ми це вже проходили. А зараз у нас дуже багато стратегічних планів і завдань, тому, думаю, весілля – це не найголовніше.


Від справ весільних перейдемо до сімейних. Вас часто запрошують до участі у сімейно-весільних проектах (згадати хоча б суддівство на Angel Fast, «Шлюбні ігри» на ICTV). А як у вашого подружжя склалося із «правилами гри», є якийсь неписаний сімейний устав?
Антін: Все наше життя – це опрацювання цього сімейного уставу. Однак жодних порад давати комусь ми не можемо, тому що вважаємо наші стосунки не типовими. Ми зустрілися, будучи уже сформованими особистостями, у зрілому віці. Кожен мав свою територію і обстоював її. І це все іноді виливалося у бурхливі з’ясування стосунків: навіть посуд летів і меблі билися... Згодом ми окреслили ці конфліктні зони, де перетинаються наші інтереси або наші точки зори з того чи іншого питання, і намагаємося туди не ступати. Знаємо, що там «мінне поле» і на ньому можна підірватися. Якщо все таки щось вибухнуло, ми потім сідаємо і починаємо розбирати, чому це вибухнуло. Ми такі собі психоаналітики один для одного: намагаємося все аналізувати, не накопичувати в собі нічого. Таким мене Сніжана зробила. Раніше я був, як і більшість чоловіків, мовчазним, тримав проблему у собі, а потім вибухав. Для міцних стосунків, вважаю, чоловікам треба вчитися говорити.

Сніжана: Я дуже вдячна Антіну, що він це розуміє. В кожної людини своя історія, свій досвід, і для того, щоб знайти спільну територію, потрібно дуже багато спілкуватися. І це найголовніше, на мою думку. Тим більше що інформація з цього приводу абсолютно доступна, є багато практик і психологічних методик. Це єдиний варіант вільних і добровільних відносин. Тому що гарантій не може дати ніхто: ані наявність дітей у сім'ї, ані спільна територія проживання, ані штамп у паспорті не вбережуть шлюб, якщо у ньому пара не щаслива.


За сучасними мірками, ви багатодітна сім'я: дві донечки Сніжани від першого шлюбу, двійко спільних діток – Андрій та Арина*. Як пораєтеся із батьківськими обов'язками: хто за що відповідає, чи допомагають бабусі?
Антін: Ми, слава Богу, маємо можливість звільнити наших бабусь від важкої виснажливої праці наглядання за маленькими дітьми. Я сам не знаю, що робити з маленькою дитиною, яка ще не вміє свідомо спілкуватися. Чесно. Тож Андрійко певний час був на руках виключно у няні та Сніжани... А тепер я проживаю з ним своє друге дитинство. Тобто коли вже з'являється усвідомлена взаємодія – тут для мене починається справжнє щастя.

Сніжана: Так, тато у нас відповідає за щастя і гарний настрій. Антін – головний з організації веселощів та якоїсь цікавої активності для дітей. Він – найкращий у закупці продуктів, підготовці свят, барбекю, він дуже гарно готує. Я ж відповідаю за розподіл фінансових потоків, організацію життєзабезпечення. Підбираю персонал та координую його роботу. В нас є няня, яка дивиться за нашими молодшими дітьми; водій, який возить наших старших дітей…

Історія появи пісні «Най, най, най» усім відома: вона з’явилися, коли ви заспокоювали синочка під час поїздки. Тобто Андрійко спонукав вас до творчості. А яким чином ви стимулюєте своїх дітей? Чим вони зараз цікавляться та в чому ви їм допомагаєте? Цікавить, зокрема, подальший акторський шлях Олександри, яка посіла друге місце у проекті «Україна сльозам не вірить».
Антін: Саша зараз веде рубрику для дітей у ранішньому блоці «Нового каналу». А десь у червні, ми сподіваємося, вона таки поїде на навчання в Америку. Стася – цікавиться журналістикою, дописує в журнали. Зараз перейшла на інше відділення театрального інституту і зі своїм молодим чоловіком вдалася до роботи – знімають фотосесії. Моя молодша донька від першого шлюбу Іванка, якій зараз 5 рочків, вивчає англійську мову і дуже любить господарювати: усілякі хатні справи їй до душі. А старша донька, Софія, вчиться в інституті, працює редактором на телебаченні і одночасно опановує професію кліпмейкера. Яринка – ще зовсім маленька, її інтереси зрозумілі. А ось Андрюша мріє бути лицарем або мисливцем. Він любить походи на природу, багаття, стріли, арбалети і рушниці... І тато це все підтримує, тому що йому це самому подобається і багаття палити, і рибалити…

Сніжана: Я вам одразу скажу, що Андрюша – це взагалі Антінова парафія. Вважаю, що це нормально, адже виховати справжнього чоловіка жінка не може. Те, що стосується дівчаток, то я на цьому краще розуміюся. Для мене виховання дітей – пріоритет у житті. Від моменту народження моєї старшої доньки я намагаюся бути професійною мамою. Це теж важка праця зі своїми помилками та здобутками. Я годинами пояснюю дітям прості, здавалося б, речі, але якщо цього не робити, то вони просто не будуть цього знати. Розповідаю, що кожного дня людина робить вибір, навіть якщо вона дуже маленька: застеляти ліжко чи ні, отримати хорошу оцінку чи погану… Хочу, щоб вони розуміли, що ніхто окрім них не буде винним у їх досягненнях чи промахах.


Що побажаєте нареченим і молодятам – читачам журналу «Пара молода»?
Сніжана: Свого часу я вела шоу «Медовий місяць». Після цього в мене було досить важке ставлення до молодят. Я побачила, що більшість з них навіть не розуміють, яка сім'я – це велика відповідальність. Тому я раджу молодим людям застосовувати такий інститут як громадянський шлюб. На віддалені від батьків, відключившись від моральних і матеріальних допінгів, просто пожити разом, щоб зрозуміти, хто поруч з тобою… Коли вони зрозуміють, що їм комфортно в побуті, що вони готові взяти на себе відповідальність, що їм приємно не тільки засинати разом, але й прокидатися – тоді можна абсолютно спокійно оформляти стосунки. Сім’ї створюють з різних причин, але якщо в основі є кохання – то ці люди приречені на успіх.

Антін: Хочу побажати, щоб молодята були обережними один до одного. Щоб ви розуміли, що цю дитину (цю дівчину, цього хлопця) батьки довго ростили, в нього дуже-дуже багато вкладено. І ви маєте віднаходити в людині те найкраще, що в ній є. Тобто шукайте один в одному ангелів, а не розбурхуйте демонів.

Розмовляла: Валерія Климчук.
Джерело: Моодіжно-сімейний журнал
«Пара молода».


15.06.2011              сьогодні 1, з початку місяця 29, всього 7704



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info