Тече вода каламутна

​

Тече вода каламутна.
«Мила моя, чого-сь смутна?»
«Я не смутна, лем сердита:
Через тебе-м зночі бита.

Била мене мамка зночі
За Йванкові карі очі,
Ще й сказала - буде бити,
Щоби Йванка не любити.

Мамко моя, зроб ми дащо,
За Іванком дуже тяжко.
Мені мати ворожила -
Взяла тичку та й набила.

Мамко моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком.

Тобі було добре, мати,
Серед своїх вибирати:
Ти любила мого нянька,
Я люблю чужого Йванка.

Ой якби ми в'єдно жили,
Нам би люди завиділи,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані».

Тече вода коло села,
А дівчина вже весела:
Любилися, кохалися -
Через рочок побралися.

«Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані».

*Останні два рядка повторюються двічі

Пісенник «Цвіте терен»
Українські народні пісні. Видання друге
Упорядник Страхова Віра Олексіївна
Київ «Музична Україна» 1988