Банкетний зал Сюрприз
 









  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Традиційне меню українського весілля



 «І я там був, мед-вино пив, по вусах текло, а в рот – не попадало…»
Такими словами часто закінчувалися українські казки. Мова йде про різноманітні святкування, зокрема й про весілля, які тривали декілька днів, а то й тижнів. Що ж готували наші предки в давнину, у часи, коли не було не лише штучних консервантів, але й звичних нам холодильників? У давніх українських казках та легендах завжди відмічали українську гостинність, вказуючи, що від кількості страв «столи вигиналися». Цікаво, чим частувалися давньоукраїнські гості, кількість яких могла спокійно «перевалювати» за позначку «п’ятсот»?

Хліб – всьому голова

Традиційно до будь-якого торжества господарі готувалися заздалегідь. Продукти заготовлювали різними способами: сушили, солили, квасили, в’ялили, вудили. А вже напередодні весілля – варили, тушкували, пекли. Здебільшого їжа була рослинного походження, адже споживали те, що вирощували: каші і овочі.

В першу чергу на столі мав бути хліб. Його відносять до обрядової їжі, адже без нього не обходиться жодне свято, і навіть похорон чи поминки. В побуті переважав житній, ячмінний, картопляний, хліб з висівок та навіть хліб з жолудів, однак на весілля та на великі релігійні свята пекли пшеничний – білий хліб, короваї. Часто «святочний» хліб замішували на заквасці з хмелю. Зауважимо, що до виготовлення хліба ніколи не допускали людей, які вбивали тварин (приміром, кололи свиней або «валили» телят, тих, хто виловлював безпритульних тварин), а також тих, хто омивав покійників. Хліб пекти могли лише ті жінки, яких вважали чесними, поважними, добрими.

Різновидом весільних «хлібних» страв були балабухи (на них ще ворожили на Андрія) та пампушки і пироги, які з нагоди свята також готували із білого борошна. Окрім вищезгаданих, до «хлібних» страв, мабуть, можна віднести і всілякі гречаники, картопляники, горохляники – щось із перелічених страв та й було на весільному столі обов’язково. Звісно ж, із підливою з м’яса або з грибів. Також з нагоди торжества господині могли наготувати дерунів, які були щедро присмачені сметаною або ряжанкою. Іноді робили до них підливку зі сметани та підсмаженої цибульки.

Гарячі страви

Однією із найулюбленіших та найважливіших весільних страв вважалися вареники. Хоча й прийнято вважати, що колись їх готували часто, насправді це була страва святкова або недільна. На весіллі вони символізували продовження роду, молодій навіть бажали, щоб вона була «повна, як вареник». Вареники, як співалося у пісні, за класичним рецептом були із сиром, «плавали» у маслі й сметані.

Жодне весілля не обходилося без улюбленого українцями червоного борщу. Безумовно, його готували часто і в будні дні, однак на весілля борщ був особливо смачним. Адже готували його на маслянці, салі, м’ясі, а при подачі на стіл – додавали сметану, чого фактично не бувало повсякдень. В окремих регіонах більш поширеним було вживання курячого бульйону із домашньою локшиною або грибна юшка.

Полюбляли наші предки і голубці. Однак у класичному рецепті не було рису, а замість нього використовували пшоно, кукурудзяну або гречану кашу. Капустяні листки іноді замінювали на виноградне або й бурякове листя. Готові голубці тушкували у сметані або у… квасі. Лише на початку двадцятого століття до нас прийшов спосіб приготування голубців із рисом та тушкуванням у томатному сокові або пасті.

Однією зі страв–фаворитів є тушкована капуста, яка сьогодні вже фактично не потрапляє на святковий стіл. В давні часи тушкована із м’ясом капуста була не лише самостійною стравою (яка мала назву «бігус»), але й використовувалася в якості начинки. Оскільки серед страв переважали м’ясні, то до них можна також віднести і «душенину» або «печеню» – тушковане м'ясо з печінкою.
Також на весілля готували галушки, млинці із різноманітними начинками, оладки, налисники.

Холодні закуски

У першу чергу до них можна віднести «гишки», або, як нам звичніше – «холодець» або «драглі». Їх готували лише на великі свята, тобто тоді, коли забивали домашню худобу. «Гишки» обов’язково подавали із тертим хроном або хрінницею (червоний буряк із хроном).

До холодних закусок можна віднести й «крученики» - (інтерпретувавши на сучасний лад, можна порівняти їх із відбивними, у які загорнуті, приміром, гриби) та товченики (щось схоже на котлети, однак м'ясо було не мелене, а дрібно посічене). Їх обжарювали та тушкували у сметані.
Крім цього, давні українці дуже полюбляли ковбасу, сало, шинку, сальтисон, а також кров’янку, яка є чи не єдиною крововмісною стравою, яку прийняли християни у свій раціон. Перелічені м’ясні вироби були обов’язковими на весільному столі, саме їхня кількість та якість і свідчила про благополуччя сімей, що організовують весілля.

Овочевих салатів як таких не було, використовували окремі їхні компоненти: тобто просто різали огірки з цибулею, редьку. Попитом користувалися домашня консервація та соління, зокрема – мариновані гриби.

Рибних страв також було мало. Це могли бути карасі в сметані або домашня солена риба. Також не було страв із варених яєць. Що цікаво, їх варили на сніданок другого дня весілля.

Солодкі страви та десерти

З нагоди весілля господині заздалегідь починали готувати солодощі. Поряд із традиційними «плямочками» в першу чергу варто відзначити медівники – улюблені ласощі до всіх свят. Також випікали маківники. Солодкими були «сластьони» - печиво за колишніми мірками дороге, тому готували його тільки для урочистих подій. Справа в тому, що робили їх з пшеничного борошна і смажили у великій кількості олії. Також на «солодке» прийнято було готувати млинці із солодким сиром. Саме цією стравою найчастіше завершувалося святкове застілля.

На десерт подавали кисіль, приготований із вівсяного зерна, заправленого конопляною або маковою олією, а згодом навчилися готувати кисіль із ягід. Зокрема тоді, коли на початку двадцятого століття до вжитку увійшов картопляний крохмаль.

Напої

Наші діди-прадіди пили «варенуху», яка могла бути як алкогольною, так і безалкогольною. Готували її із засушених слив та груш з додаванням червоного гострого перцю. В автентичному рецепті «варенухи» зазначаються і м’ята та чебрець, а також «заморські» гвоздика та кориця. Дехто із господарів додавав до «варенухи» горілку, однак, зауважимо, що пили алкоголю у дев’ятнадцятому столітті дуже мало. До столу подавали і «медуху» або «медовуху», яку готували із меду та шишок хмелю. Одним із слабоалкогольних весільних напоїв були «наливки» із вишень, малини, смородини, ожини, які готувалися із додаванням цукру. Їх готували безпосередньо перед святом у невеликих кількостях. Більш довготривале зберігання мали «настойки», які передусім робили зі слив чи вишень, залитих двадцятиградусною горілкою.

Улюбленим українським напоєм у всі часи вважався квас, рецептів якого існувало декілька: хлібний, буряковий, із сухофруктів, журавлиновий, калиновий та ін..

До столу подавали і березовий або кленовий сік, який підсмачували обсмаженим ячменем. Також на весілля готували «узвар», у склад якого входили засушені яблука, груші, сливи, абрикоси, чорниці та ін. Фрукти, що використовували для приготування узвару, виймали із нього, і також клали на святковий стіл у якості десерту.

Це далеко не повний перелік автентичних українських весільних страв, однак для тих, хто планує організувати своє весілля в українському стилі – стане непоганою підказкою при підборі меню.

Автор: Ольга Терещук. Спеціально для порталу «Пара молода».




06.12.2011              сьогодні 1, з початку місяця 76, всього 15284



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info