УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ: СУБОТА – НЕ ВЕСІЛЬНИЙ ДЕНЬ!
На Україні здавна утвердилась традиція справляти весілля в неділю, у вільний від роботи час. А от гуляти весілля в суботу вважалось недоречним, бо субота за народним повір'ям – удовиця.
Звичай проводити весілля в неділю настільки утвердився в народі, що навіть у весільних піснях нерідко можна зустріти вказівку не на етап весілля, а на день, коли виконується пісня. У фольклорі можна навіть чітко простежити поетапність обряду:П’ятнонька – зачинайнонька,
Суботонька – коровайнонька,
Неділонька – звінчиймося,
Понеділок – завиймося,
А ві вівторок – веселимся,
А в середу – бочки миймо,
А в четвер – горілку пиймо,
А п’ятнонька – попістнонька,
Час вже додомоньку.
Або:
А п’ятниця – починальниця,
А субота – коровайниця,
А неділя – розмай-коса,
Понеділок – загуби-краса…
До речі, і зараз у селах дотримуються цієї давньої традиції – справляти весілля не в звичайні дні, завантаженні працею й клопотами, а в неділю або свято.


До 1939 р. на Західній Україні католицька церква забороняла грати весілля в неділю, щоб народ своїми веселощами не заважав відправляти церковну службу. Таке рішення викликало невдоволення. Цікаво з приводу цього навести свідчення М. Царя із його опису весілля в с. Підберезці Львівської області. «Установа брати шлюб в неділю, – пише він, – є така стара, що відступленє від неї уважалось донедавна за найбільшу кару. І так, коли одній дівчині… назначив єї парох шлюб на вівторок, то такі підняла заводи, що годі єї було втихомирити. «Ой, головонька ж моя бідная!.. То ж для мене, нещасливої, і неділоньки вже нестало!...» - ридала по всім селу».
Характерно, що весільна пісня, записана на Гуцульщині, досить точно зафіксувала це утверджене віковими традиціями явище – брати шлюб саме у вівторок, у зв’язку з цим відповідно і пересувались й інші етапи весілля:
В понеділок вінки шиють,
Бо сі зачинає,
У вівторок йдуть до шлюбу,
Бо так сі має.
А в середу завивают
Молодицю з дівки,
А в четвер сі посходили
Свати на горівку.
У п’ятницю колачини,
Молоду дарують,
А в суботу п’ють,співають,
Будяют, танцюют.
У неділю ще сі сходіт,
Миски розбирают.
В понеділок ще сі сходіт,
Тиждень відбувают.
Тривалість весільних церемоній та обрядів протягом тижня була для традиційного українського весілля, як і для російського, білоруського та деяких інших народів, звичайним явищем.
Текст: Людмила Бойко, портал «Пара молода»
12.09.2012