Банкетний зал Сюрприз
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Весільний щоденник – 9, або Як не наївся, то не налижешся




Ну, нарешті! До найвеличнішого свята у вашому житті залишилося лише кілька днів! Згрубша усі приготування завершено. Залишилися лише нюанси, однак розслаблятися не варто. Річ у тім, що тих нюансів стільки, що як би вам не хотілося відіспатися, аби до дня Х підійти з гарним настроєм і самопочуттям, зробити цього аж ніяк не вдасться. Оскільки останній тиждень до весілля традиційно проходить з язиком на бороді.

Тратимо гроші з любов’ю
Основною проблемою останнього тижня є брак часу. Яким би дивним це не здавалося, але та купа часу, яку ви собі виділили на підготовку до весілля, взяла – і скінчилася. А справи – ні. Принаймні, вам так видається, адже меж досконалості немає. Тож як би ретельно ви не готувалися цілих півроку, в останній тиждень все одно ще щось залишається не доробленим. От і ганяють усі учасники підготовчого процесу містом, щоб встигнути все і зразу. І лише в останній вечір перед весіллям приходить розуміння того, що як не наївся, то не налижешся, тож на всі недоробки можна махнути рукою. Тим паче, що на саме весілля вони глобально вплинути не можуть. Однак у такій гонитві за щастям є один позитивний момент – поки наші герої зайняті серйозними речами, вони не мають часу на сварки. Тож в останній тиждень сокиру війни урочисто закопують у землю, а нові родичі раптом починають одне одного якщо не палко любити і шанувати, то принаймні терпіти без зайвих емоцій.

Любов нареченої до майбутньої свекрухи і цілої родини нареченого прокидається в той момент, коли настає час купувати їм подарунки. До речі, не відкладайте цей почесний обов’язок на останній тиждень! Це вам скаже кожна наречена, яка, як і наша героїня, дотягнула до останнього, тож у результаті мала з цим в останні дні купу менінгіту. Виправдань для такої безвідповідальності кожна майбутня невістка назве мільйон – «не було часу», «до весілля ще встигну», «я дивилася і нічого не вибрала»… У результаті –весілля на носі, а подарунків нема. Відтак, наша наречена збирає усю волю в кулак, а гроші – в гаманець і рушає на закупи. З мамою.
Наречена: Я не маю поняття, що дарувати свекрусі.
Мама: А он дивись, які гарні покривала на дивани.
Наречена: Це найбанальніший подарунок з усіх найбанальніших. Не така вона вже й погана, аби їй аж таке дарувати…
Мама: Тоді купи їй гарні парфуми.
Наречена: Це якось недоречно. Тим паче, що я можу не вгадати із запахом.
Мама: А, може, набір посуду?
Наречена: Мамо, це не менш банально, аніж покривала! Нащо їй той посуд?
Мама: А одяг?
Наречена: Те саме, що з парфумами – смак, а ще розмір, колір…
Мама: Ну, тоді я не знаю! Вибирай сама!
Не менш проблемним є подарунок для свекра (купити йому светр? чи якусь гарну запальничку?), сестри (косметику чи що?), брата (теж светр?), бабці (ну не буду я їй хустку дарувати!), дідуся (без варіантів…) тощо. У результаті днем шопінгу можна й не обмежитися. Але в процесі наречена відмовляється від думки «що куплю, те й буде», а хоче подарувати щось справді вартісне.

У свекрухи тим часом своя проблема – їй потрібно купити невісточці якусь коштовність і хустку (про яку усі благополучно забули). З хусткою простіше – знаходиш першу-ліпшу білого кольору, та й вже є. А от із коштовностями можуть виникнути проблеми. Традиційно нареченій купують або перстень, або ланцюжок, або браслет, або все разом. І отут виникають муки сумління – зробити все «по-людськи» чи зекономити гроші? Отут і зароджується любов до невістки – все-таки вона хоч і не ідеальна, але таки вартує чогось гідного… Тим паче, що процес дарування відбуватиметься на очах доброї сотні гостей, і чи не половина з них точно перепитає, що саме подарувала свекруха.

З язиком на бороді
Невістка тим часом згадує, що не купила рушника і таки його купує. Паралельно бігає в салон на останні примірки весільного плаття і зі скандалами його забирає додому з благородними намірами розшити фату бісером. Нарешті остаточно затверджує останній варіант весільної зачіски і щодня нагадує нареченому, що їй ще потрібен букет і бутоньєрки.

Наречений щодня забуває про букет, оскільки мотається по цілому місту з останніми приготуваннями: завезти випивку в ресторан, купити водичку, прослідкувати за тим, чи нічого не змінилося у фотографа, музик, тамади, відеооператора та фотографа, треба ще оплатити солодке, забрати м’ясне, попрасувати костюм і сорочку, розтоптати нові мешти, забрати коробочки для роздачі солодкого гостям, організувати браму у під’їзді будинку і ще мільйон всіляких дрібничок.

Наречена тим часом проводить години в роздумах, чи робити манікюр вже чи почекати ще день-другий, чи раптом не зламається ніготь; чи зможуть дружки купити надувні кульки на браму і чи встигнуть прикрасити машини; що купила на подарунок свекруха; чи сподобаються родичам куплені подарунки; чи подарують на весілля обіцяну пральку і чи серед подарунків не виявиться п’ять однакових сервізів.
Паралельно наречені і їхні батьки безперестанку говорять по телефону, розказуючи потенційним гостям, де саме знаходиться церква, РАЦС і ресторан, як краще і чим саме туди під’їхати, і в якій годині реально треба бути.

Роздаємо слонів
А ще ж є купа речей, які від молодят не залежать! Чи справиться ресторан з поставленою задачею? Чи добрий буде стіл? Чи вистачить їжі? Чи не зламається в дорозі машина і чи встигнуть вони на призначену годину в РАЦС і церкву? Чи не передумає наречений женитися? Чи не втече наречена з-під вінця? Чи вартує тамада заплачених грошей? Чи не схалтурять музиканти? Ну як можна в таких умовах усміхатися?!!!!
До речі, а коровай не забули? А куди поділися обручки? Чому досі не попрасований рушник? О, Боже! Забули про ікону, якою треба благословляти молодят! Скільки грошей на викуп брати? Чи краще домовитися про якусь конкретну суму, щоб не було ще й з тим проблем? Треба не забути сказати музикантам, під яку пісню ми вміємо танцювати вальс. І треба не забути ті дурниці для розваг, про які говорив тамада. Квіти! Треба швиденько бігти на базар купувати троянди, щоб дітки мали, чим встеляти дорогу. А діти?! Діти будуть?!

Приблизно такі думки крутяться в голові наших героїв і не дають їм спокійно жити. І тут головне – продемонструвати хороші організаційні здібності – передати значну частину обов’язків. Бо інакше можна і звар’ювати! Звісно, це не врятує вас від думок, чи люди не підведуть, але принаймні кидатися зі сторони в сторону ви не будете. Зрештою, людські можливості не безмежні і одна чи дві людини всього зробити фізично не можуть. І пам’ятати про все теж. А тому – бігом роздавайте завдання, а самі глибоко вдихніть, видихніть і заспокойтеся.

Релакс
А ще – долучіться до сватів, які нишком від вас усіх уже п’ють 50 грам за ваше здоров’ячко. Але не більше! Звісно, в процесі релаксації після таких напружених півроку можна й захопитися, але майте мужність стриматися і як тільки нервовий стрес трошки відпустить – одразу біжіть спати! І навіть не мрійте про щось міцніше від шампанського під час самого весілля – молодятам цього не можна. Потім будете розслаблятися, коли не буде ані дорогих гостей, ані камери.

Так от, про релаксацію. Слід визнати, що найбільшу мудрість під час усіх весільних мордувань зберігають власне свати. Вони розводять по різні боки рингу майбутніх свах, мирять розсварених наречених, вирішують дрібні і глобальні проблеми, тож не дивно, що під кінець їм це все вже сидить у печінках. Відтак, приймається єдино правильне рішення – та ну його, те весілля, давай, свате, краще вип’ємо. Тим паче, що і закуска, і горілка осьдечки – готовенькі, аби їх спожити.
Але, треба визнати, що хоч рішення і правильне, і навіть корисне, тут важливий також фактор свах – вони мають, включивши якийсь психологічний радар, тонко відчути, коли порозганяти дорогих чоловіків спати, аби ті і розслабилися, і ще на другий день були схожими на людей.
В процесі пиття 50 грам за молодят напередодні весілля є ще один дуже важливий момент – саме тоді відбувається остаточне примирення між новою родиною. Мами, тати і наречені забувають про усі сварки, які були в процесі підготовки, і просто радіють тим, що завтра у вас – весілля.

І це – найкращий день у житті. Найщасливіший. Найбажаніший. Виплеканий і вимріяний. А тому не варто псувати його поганим настроєм і безсонною ніччю, недоїданням і фізичною виснаженістю. Ви маєте бути найкращими. А весілля в будь-якому випадку буде вдалим. Ви ж стільки для цього доклали зусиль! І навіть якщо щось десь забудеться, свята це не зіпсує.

Адже найкращі у світі наречена і наречений КОХАЮТЬ одне одного. І це – найбільше чудо з усіх відомих у світі чудес. А весілля – це не канапки з голубцями, а об’єднання двох людей в одне ціле, народження нової сім’ї, два серця, які відтепер битимуться в одному ритмі, дві руки, які завжди будуть поруч, два плеча, які завжди одне одного підтримають. Це таїнство, яке відбувається на небесах і яке ніякі забуті надувні кульки зіпсувати не можуть.

До речі! А бокали в РАЦС? І шампанське? А про букет він не забув?!! Ну як тут не будеш нервуватися? Як у таких переживаннях можна заснути?!

Автор: Ірина ГАМРИЩАК
Джерело: весільний журнал "Майже одружені"





25.12.2009              сьогодні 1, з початку місяця 31, всього 6646



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info