Банкетний зал Сюрприз
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Весілля народів світу



Для більшості українських молодят цілком вистачає довгого списку національних традицій весільного обряду. Без них і весілля - не весілля. Багато хто додає до рідних звичаїв ще й запозичені, переважно американські (ну хто ж не хоче, аби його подружнє життя закінчилося таким «хепі ендом», як «у тому фільмі»). Якщо ж Вам і цього замало, можете порадувати гостей на своєму весіллі оригінальними весільними традиціями, які дбайливо зберігають і передають з покоління в покоління жителі різних країн.

Весілля народів світу
Розпочнемо із старої доброї Європи.

От, наприклад у селах сусідньої Польщі друзі і сусіди молодої плетуть вінок з листя розмарину на її голову. Цікавим (і вигідним в час економічної кризи) є так званий «танець грошей»: гості прикріплюють гроші до плаття нареченої, щоб купити танець з нею. Інший варіант «танцю грошей»: молода пара стає в центр кола, утвореного гостями. Наречений знімає з нареченої фату, а гості кидають в неї гроші замість подарунків, які вони могли б на ці гроші купити.

А от в Угорщині у весільній процесії бере участь все село. Спочатку гості приходять до дому нареченої, а потім супроводжують її в будинок нареченого або до церкви. В угорців існує свій варіант «танцю грошей»: наречена ставить свої туфельки на середину танцювального майданчика і ті, хто претендує на танець з нею, повинен покласти в туфельки пару купюр.

Однією з головних німецьких весільних традицій є надзвичайно барвистий звичай «Polterabend». Увечері напередодні весілля друзі нареченої приходять до дверей її дому і розбивають об поріг блюда і тарілки. Вважається, що осколки приносять удачу нареченій. Такий ось доброзичливий, дружній жест. Після цього традиційно наречена запрошує на келих вина і чого-небудь смачненького, щоб віддячити їм. На наступний день, під час самої церемонії, наречена повинна мати при собі в кишені хліб і сіль, це принесе матеріальний достаток майбутній сім'ї. Наречений же приносить зерно - це означає багатство і успіх. Гості вистилають свіжими ялиновими гілками доріжку, якою молодята підуть по завершенні церемонії, щоб їхній шлях був вимощений надією, успіхом і багатством. За це гостям дарують носові хустинки, щоб вони могли загорнути в них святкову їжу і забрати її додому. Ось вам – усім відома німецька практичність.

У Голландії святковий весільний обід влаштовується до церемонії. На обіді обов'язково повинні бути цукерки - «цукор нареченої», і пряне вино - «сльози нареченої». Що не кажи, а Голландія у своєму репертуарі.

Греки з давніх часів славляться безліччю чарівних весільних традицій. Так, поки молодята одягаються перед весіллям, на їхню честь співаються спеціальні пісні. А потім, безпосередньо перед початком церемонії, наречений дарує нареченій весільний букет. Історично основна функція свідків полягала у вигнанні злих духів. У Греції свідки, друзі й подружки навіть одягають спеціальний амулет, який повинен захистити молоду пару від невдач на спільному життєвому шляху. Хрещений батько нареченого - почесний гість, який коронує пару і веде навколо вівтаря тричі. Наречена в день весілля кладе в рукавичку шматочок цукру, щоб кохання завжди було солодким. А ще на грецьких весіллях дуже багато танцюють. Тут теж існує «танець грошей», під час якого гості, танцюючи з нареченою і нареченим, прикріплюють купюри до їхнього одягу. У деяких провінціях Греції особливим чином готують весільне ліжко: за традицією, по ліжку повинні спочатку побігати маленькі діти, щоб принести достаток у нову сім'ю.

У консервативних англійських селах наречена і її гості разом ідуть до церкви. Очолює процесію маленька дівчинка, яка розкидає квіти по дорозі, щоб життя нареченої протікало щасливо і було наповнене квітами. Молодій на щастя пришивають до краю сукні якийсь амулет, наприклад, маленьку срібну підкову.

У Франції молодята на банкеті в свою честь повинні випити вино з кубка з двома ручками, який називається «a coupe de marriage».А в Італії перед дверима церкви, в якій відбувається вінчання, зав'язуються шовкові стрічки, що символізує нерозривні шлюбні узи.

Не солодко доводиться шведським нареченим – перед церемонією молода кладе срібну монету, яку їй дає її батько, в ліву туфлю, і золоту, яку дає мати, - в праву. Туфлі повинні бути без застібок, що символізує легке народження дитини в майбутньому. До того ж, шведські жінки носять три каблучки - подаровану на заручини, обручку і ще одну, яка символізує материнство.

У Шотландії традиційно наречений, щоб взяти наречену в свою сім'ю (клан), відразу після виголошення весільних клятв накидає на її плечі хустку з клітчастої матерії кольорів його клану. Потім заколює його національними шотландськими срібними шпильками або застібає на своїй обраниці ремінь подібного дизайну. Друзі ж по закінченню свята миють ноги нареченій і нареченому , тим самим готуючи їх до нового шляху в житті.

Гарячі іспанці здавна вважають за краще помаранчевий колір для такого вбрання. У букеті іспанської нареченої обов'язково мають бути присутні помаранчеві квіти, для більшої краси їх вплітають і у волосся нареченої. Хоча в народі ходить багато пояснень походження цієї давньої традиції, але все ж таки найпопулярнішою причиною вибору помаранчевого кольору вважається те, що апельсин - вічнозелене дерево, і, отже, наречена залишиться молодою і квітучою протягом усього спільного життя.

А от справжньою королевою наречена почувається у Фінляндії. Молода одягає золоту корону. Після церемонії незаміжні жінки зав'язують нареченій очі і танцюють навколо неї. На кого вона одягне корону, та наступною і вийде заміж. Потім наречена й наречений тримають решето, накрите шовковою хусткою, а гості кидають туди гроші. У цей час тамада називає імена тих, що кидають і скільки грошей вони поклали.

Відрізняються від європейських традиції Сходу.

Так, в Індії, щоб не було в сімейному житті ніяких бід та смутку, який-небудь член сім'ї чоловічої статі (зазвичай брат нареченого) після закінчення церемонії обсипає молодят пелюстками квітів.

В Японії у день весілля наречена зі своєю сім'єю їде в гості до нареченого. За традицією молода одягає на голову трикутну косинку, щоб сховати «ріжки ревнощів», які, як кажуть, існують в кожної жінки. Під час церемонії молодята випивають дев'ять ковтків саке (рисова настоянка) і, за традицією, після першого ковтка вони - вже офіційні чоловік і дружина.

А от під час весільної церемонії в Китаї наречена й наречений п'ють вино і мед з кубків, пов'язаних разом червоною стрічкою - червоний колір символізує любов і радість.

На весіллі в Кореї завжди присутня пара качок, бо качки вірні одне одному все життя. А в Таїланді літня пара готує постіль нареченим і залишає талісмани на удачу - мішки або коробки з рисом, кунжутними зернами, монетами, з побажаннями багатства.

На справжньому африканському весіллі ви не почуєте ніякого Мендельсона та струнних квартетів! Традиційні африканські весілля супроводжуються звуками барабанів і національних інструментів (щось подібне до гітар). Танцювальні рухи, традиційні для жителів Африки, символізують сполучення чоловіка і дружини, а також їх сімей. Існує церемонія, під час якої господарі будинку моляться предкам, просячи їх про заступництво і достаток, на що гості хором відповідають - «Хай буде так!». Після цього по всій підлозі розливається освячена вода. Злих духів, які могли б потрапити на церемонію, утримують на порозі, окурюючи їх димом спеціальних рослин.

У Кенії нареченій розмальовують руки і нігті ритуальними візерунками чорно-червоного кольору. Фарба тримається цілий рік, символізуючи новий статус жінки. Африканці, вивезені у рабство в Сполучені Штати, як могли, відстоювали право на свої національні весільні ритуали. Так, наприклад, афро-американці привезли в США традицію, за якою наречена і жених під час церемонії повинні перестрибувати через мітлу, декларуючи тим самим свій союз. В одному етнографічному виданні навіть пояснюється походження і значення цього ритуалу. «Мітла у багатьох народів Африки символізувала початок створення молодятами свого домашнього вогнища. У племені Кгатла в Південній Африці існував звичай, згідно з яким, наречена на наступний день після весілля повинна була допомогти іншим жінкам сім'ї вимести дочиста внутрішній двір. Цим вона ніби демонструвала свою готовність допомагати їм у домашніх справах у своєму новому будинку, поки не обзаведеться власним ». Цей ритуал все ще дотримується багатьма чорношкірими парами як частина церемонії шлюбу.

У Марокко за п'ять днів до весілля наречена приймає церемоніальну ванну, потім жінки оздоблюють її ноги і руки хною, прикрашають коштовностями. Після цього їй потрібно три рази обійти навколо будинку, в якому вони з чоловіком житимуть.

Національні американські традиції - це історична спадщина від індіанців.

У племені Навахо (одного з найбільших індійських народів США) традиційна сукня нареченої складається з чотирьох кольорів, кожен з яких представляє сторону світу: чорний колір - північ, синій - південь, оранжевий - захід, і білий - схід. Протягом церемонії пара стоїть обличчям на схід, туди, де сходить сонце, що символізує початок нового життя.

Романтична весільна традиція від мексиканців: перш ніж пара станцює свій перший танець як чоловік і дружина, гості, стають навколо них, утворюючи сердечко. За пуерто-ріканською традицією молодятам на стіл садять ляльку як символ достатку.

Жителі Бермудських островів прикрашають верхній ярус весільного пирога крихітним молодим деревцем. Після цього молодята саджають це деревце навпроти свого будинку на знак того, що їхній шлюб буде тривати, поки росте дерево.

Автор: Руся Сова, спеціально для порталу «Пара молода»




03.02.2012              сьогодні 1, з початку місяця 30, всього 5589



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info