Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Весільний переполох



Одна з моїх знайомих не так давно вийшла заміж. І ось маєш тобі! Днями повідомляє мені, що розлучається: «Я знала, що нам не бути разом, ще з дня нашого весілля! Уяви собі: ми забули взяти свічки в церкву на вінчання. В мене серце похололо: все, думаю, капець. А далі ще гірше. Дали нам якісь свічки церковні – а вони не горять… Я тоді так і подумала: «не світить» нам бути разом…»

Весільний переполох. Весільні забобони, прикмети
Та я трохи знаю цю сім’ю і впевнена, що розійшлись вони саме тому, що наречена була переконана у приреченості їхнього шлюбу. Ну, хіба може бути щасливою сім'я, в якій одна з половинок чекає на здійснення “страшного пророцтва”? «Знаючі» подружки та бабусі завжди радо підкажуть нареченій, у які весільні забобони слід вірити! Ми ж пропонуємо вам історії весільних казусів, які доводять, що усі ці перестороги – нісенітниця. Наші герої щасливо живуть у шлюбі по сьогоднішній день.

«Пропалена фата»
Аня: «День весілля. Я повертаюся додому із перукарні, де мені зробили макіяж, манікюр… Щаслива, задоволена… Дружки допомагають мені одягти сукню. Підходить моя тьотя, яка дуже мене любить, і вирішує допомогти підтягнути панчішки: з моїм манікюром це зробити було просто нереально. Та її «допомога» завершується тим, що панчохи рвуться до її браслета на найвиднішому місці… Тьотя, від гріха подалі, йде в іншу кімнату, і, щоб ви думали – на гадку їй спадає попрасувати мою фату! Чомусь вона їй видалась зім'ятою… Не знаю, чи то хвилювання так на неї вплинуло, чи що, але вона праскою пропалила величезну дірку прямо посеред фати! І якщо нові панчохи, придбані в сусідньому магазинчику, мені принесли буквально за десять хвилин, весілля довелося відгуляти у тій самій фаті: з «мереживом» у вигляді праски…»

«Загублені»
Ірина: «Наше весілля ми до тепер пригадуємо із сміхом. Оператор і фотограф, яких замовляв мій чоловік, не приїхали. Я була в паніці. Адже хотілось мати на відео і те, як мені роблять макіяж, і як дружки одягають… А тут їх немає і немає. Дзвоню до свого нареченого, який вже от-от мав під’їхати. Він не бере слухавку – як з’ясувалося пізніше, забув телефон вдома. Додзвонилась до його мами, але вона нічим допомогти не може, адже номери і фотографа, і відеооператора були збережені у пам’яті телефону мого коханого. Не можу зараз передати словами, що зі мною коїлося, я просто психувала! Весь кортеж нареченого розвертається на півдорозі і повертається додому по мобільний. З'ясувалося, що фото і відеооператор приїхали на іншу адресу і самі в шоці – де ж весілля?! В мене дім «8а», а ті бідолахи поїхали у восьмий! На щастя, вони оперативно прибігли до мене ще до того, як приїхав наречений! Я швидко опанувала себе. Але впродовж всього весілля мене пробивало на істеричний сміх!»

«П'яна дружка»
Юля: «Моя найкраща подруга, яка мала бути моєю дружкою, напередодні весілля серйозно посварилася зі своїм хлопцем. Я її заспокоїла, попросила зібратись, адже завтра – весілля. Видно, мої слова вона пропустила повз вуха: з горя вирішила… напитися. Причому так, що зранку не з’явилася, завбачливо відключивши і мобільний, і стаціонарний телефони! Отак і розпочався мій день весілля – пропажею старшої дружки. Я просто не знала, що робити! Взяла за старшу дружку ту, яка була молодшою, а замість молодшої – свою незаміжню родичку, яку я бачила вперше в житті. Далі ситуація розгортається так: перед РАЦСом чекаємо своєї черги. На горизонті з'являється моя екс-дружка. І з кулаками кидається на дівчат, щоб з’ясувати, як то вони посміли зайняти її місце! Мовляв, тепер, якщо вона не буде дружкою, то заміж вже точно не вийде! Запах перегару красномовно свідчив, що вона досі знаходиться під впливом «зеленого змія». Не знаю, як і хто її там втихомирював, однак з того дня я з нею не спілкуюся. Та й вона не робила кроків назустріч: соромно…!»

«Трофі-рейд весільного автобуса»
Ігор: «Історія з дня весілля моїх батьків. Хоч їм пророкували недовгий шлюб, однак вони живуть у мирі і злагоді до сьогодні, що не може не радувати і повністю нівелює усі весільні забобони. Батьки одружувалися взимку, у лютому. Мама – родом з Тернопільщини, батько – з Рівненщини. Як заведено, в день весілля батько з численною родиною сідає у спеціально орендований автобус, і вирушають на Тернопільщину. По дорозі автобус врізається у сніговий вал і… перевертається! Ніхто не постраждав, всі цілі і неушкоджені вилізли з автобуса, щоб подивитися, що ж трапилось. Вісімдесяті роки – немає мобільних, машин значно менше, ніж сьогодні… Що робити? Не знаю, як їм вдалось той автобус підняти, якимось дивом там опинився кран, гості налаштувались їхати далі… Та автобус «сів на мілину». Пригрівало сонечко, колесо потрапило в яму. Не проблема, адже серед гостей було багато чоловіків! Вони взялися штовхати машину і… болото з-під буксуючого колеса щедро обхляпало всіх присутніх! Ось так вони і приїхали на весілля – змучені, брудні, але задоволені, що доїхали!»

Автор: Оля Терещук, молодіжно-сімейний журнал «Пара молода»




18.06.2011              сьогодні 1, з початку місяця 21, всього 6129



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info