Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 








Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Весільний рушник: обрядова дія і юридична сила



А ви знали, що весільний рушник від початку до кінця потрібно вишивати однією голкою? І що його довжина має ділитися на сім? Про це, історію, прикмети і магію весільного рушника – читайте далі…

Українська обрядовість з давніх-давен пов’язана вишитим рушником. Цей атрибут супроводжує українців впродовж всього життя: з рушником хрестили дітей, з рушниками йшли свататися, з хлібом-сіллю на рушнику зустрічали дорогих гостей... Неможливо уявити без  вишитого рушника і традиційне українське весілля. Саме він вважався символом сімейного щастя, тому рушник з вінчання пара зберігала впродовж всього життя.

 

Під час давнього шлюбу використовували майже пів сотні рушників 
У давні часи для того, що молодята одружилися, а їхній шлюб вважався канонічним, використовували майже пів сотні вишитих рушників: один використовували для батьківського благословення, на інший – клали весільний коровай, третім – зв'язували руки молодих, четвертий – наречена повинна була принести в будинок нареченого... Рушники використовували і для прикрашання весільних столів, і пов’язували на грудях дружбам, дружкам, старостам і т.д.  Зараз на заміну більшості весільних обрядових рушників прийшли інші атрибути. А рушник залишився один: його стелять під ноги молодим у церкві та РАЦСі, а потім – пов’язують руки, коли ведуть за стіл. Оскільки короваї до весілля купують старости, то вони мають подбати про те, щоб під весільним хлібом був простелений вишитий рушник. Однак тепер мало хто зважає, чи рушник під короваєм вишитий, чи купований із друкованим візерунком.
Весільний рушник: обрядова дія і юридична сила
Навіщо стелять вишитий рушник під час вінчання?
У давнину рушник вважався такою святинею, на яку заборонено було ставати ногами. Молодята ставали на рушник виключно колінами, а стати на рушник підошвою взуття вважалося поганою прикметою. Звичаї змінилися, і тепер молодята присягають Господу, ставши на вишитий рушник. Не змінилася лише одна деталь: працюючи над вінчальним рушником, вишивальниця дбала, аби посередині залишилося місце без візерунків, яке називали Божим.

Вінчальний рушник виступає своєрідним символом білої хмари, що піднімає молодих до Божого благословення. Колись вважалося, що саме рушник визначає подальшу долю майбутньої сім'ї. Його полотно не може мати елементи мережива, адже рушник – це символічний шлях для пари.

Особливості рушника під весільним короваєм
Обов’язковий атрибут весілля – це коровай, який зазвичай лежить на рушнику. Допускається, щоб на ньому були різні орнаменти та написи («На щастя, на долю», «На добру долю молодятам» і т.п.). А ще – пташині пари, які символізують життєвий політ молодят. 
Вишиваючи рушник для короваю, майстриня мала можливість додати якийсь елемент від себе, використати дуже яскраві барви або нитки багатьох різних кольорів.

У деяких регіонах України рушниками оповиті вінчальні ікони
На Тернопільщині не часто можна побачити пари, які йдуть на вінчання до церкви з іконами в руках. Однак і в нашій області одиниці закоханих пар використовують «божники» - рушники, якими оповиті ікони, що ними благословляють молодят батьки.
«Божники» переважно вишиті червоними нитками, але мають багатий орнамент, де переплітаються і геометричні, і рослинні візерунки.
 Весільний рушник: обрядова дія і юридична сила
Хто може вишивати весільний рушник
З давніх-давен вважалося, що дівчата мали вишивати весільний рушник особисто, нікому не показуючи його в процесі роботи. Адже рушник – це особлива святиня, яку оберігали від зайвого ока.

В окремих регіонах весільний рушник для дитини може вишивати тільки рідна мати, в інших – хрещена. Зараз менше уваги приділяється тому, хто вишиває рушник: це може бути і бабуся, і сестра, або просто знайома жінка. Часто наречені купують готові рушники на ринку, сподіваючись, що вишивала його людина з добрим та щирим серцем. Якщо рушник вишиває наречена, їй можуть допомагати жінки з її родини чи подружки. Вишивати весільний рушник не можна вночі, а найкращим часом для початку такої роботи вважають Великий піст.

Важливо також братися за таку важливу справу лише після молитви, помивши руки і звільнившись від поганих думок. Вишивати весільний рушник варто у четвер зранку: цей день вважається енергетичною вершиною тижня.

Під час роботи не можна думати про погане, сваритися чи лаятися, бо це може відобразитися на подружньому житті молодят.  

Ширина весільного рушника відповідно до традицій повинна становити не менше 45 сантиметрів, а його довжина може сягати від трьох до п’яти метрів. До слова, готове полотно, яке продають для вишиття рушників, має ширину всього 37 сантиметрів.

Вишивальниці з досвідом переконують що розміри (ширина і довжина) рушника повинні ділитися на число 7.

Варто пам’ятати, що рушник має бути цілим, а не зшитим з кількох частин, а ще – цей виріб вишивають від початку до кінця однією голкою. Вважається поганою прикметою загубити чи зламати голку під час роботи. Вишивальниця мала подбати і про те, щоб на вивороті не було вузликів: вважається, що якщо виворіт вишитого рушника неохайний, то й життя подружньої пари буде лише «на показ». Адже кажуть, що «Зовнішній бік рушника для людей, а виворіт – для Бога».
Весільний рушник: обрядова дія і юридична сила
«Вишивати рушник – вишивати долю»
У деяких регіонах України рушник має юридичну силу (пов’язавши руки ще під час заручин, утворювалася повноцінна пара, хоча ні наречений, ні наречена не давали обітниць до шлюбу).

Та весільному рушнику приписують і магічно-сакральну дію, тому недаремно вважають, що він має велике значення для подальшої долі подружжя. Тому дуже багато прикмет пов’язують саме з цим весільним атрибутом. 

Навіть зараз, беручись за вишиття, вишивальниця примовляє: «Вишиваю рушник – вишиваю долю». Тому до вибору орнаменту рушника потрібно відносилися дуже уважно, адже візерунків існує безліч, і усі вони щось символізують.

Напередодні варто створити малюнок майбутнього рушника. Вишивати необхідно лише той, який справді припав до душі: його символізм буде найглибшим.

Якщо у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила довге щасливе подружнє життя, його можна взяти за зразок. У випадку дуже щасливого сімейного життя у спадок передають тільки візерунок, а рушник вишивають новий.

Першим вишивають правий кінець рушника: це «чоловіча» сторона, яка має енергетичний заряд "плюс". Відповідно протилежний кінець рушника – жіночий, вишивається останнім і носить знак "мінус".
 
Найчастіше на весільних рушниках зображають «дерево життя», яке символізує нескінченність роду, символ міцної сім'ї і побажання щасливого сімейного життя. Популярним візерунком є пара вишитих голубів, що символізує міцну любов. В основі орнаментів лежить хрест, який виступає символічним відображенням сонця, добра, щастя і світла. 

На весільних рушниках часто вишивають рослини: виноград, що символізує багате життя і плодючість; калину – символ жіночого здоров'я і краси, подружньої вірності і довголіття; дуб, який виступає уособленням чоловічої енергії і сили багатство і плодюч14ість; мак - символ благополуччя і продовження роду. Символом жіночої краси, чистоти і невинності виступає зображення лілії, а її бутон з листям символізує появу нової подружньої пари. Справжню, щиру любов висловлює зображення троянди. Вінки з квітів символізують життєвий шлях.

Крім голубів на весільних рушниках може зображуватися ластівка (міцне сімейне господарство), жар-птиця або павич (сімейне щастя).  Вишита на рушнику корона виступає символом благословіння Бога.


 
Забобони про весільні рушники
Всім відомий «забобон», згідно з яким головою новоствореної родини буде той, хто першим стане на рушник.

Поганою прикметою вважається, якщо випадково на рушник стане хтось чужий під час розпису або обряду вінчання.

Весільні рушники не можна скручувати у трубку, бо вважалося, що в порожнині може оселитися нечиста сила. 

Весільний рушник не можна брати «напрокат».

Весільні рушники в жодному випадку не можна віддавати з дому. Зазвичай, їх, як і фату молодої, ховали подалі від людського ока за образ, або ж, навпаки, прикрашали ними ікони у домі. 

Весільний рушник вважається оберегом сімейного життя та родинного щастя. Наші пращури щиро вірили у магічну силу рушника, адже рушники супроводжували людину упродовж усього життя: від народження і аж до смерті, впевнено ведучи по життєвих дорогах, напророчених у вишивці.

Текст: Ольга Терещук, весільний портал «Пара молода»


26.03.2015              сьогодні 3, з початку місяця 690, всього 43288



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info