Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
 







Медичний центр Кліеіка професора С. Хміля м. Тернопіль

  
 
◄ Попередня   Наступна ►

ВІНКОПЛЕТИНИ



В с. Котюжанах Муровнокуриловецького району Вінницької області.
Записала в процесі обряду О.І.Шалак (1994р.)

На вінкоплетини дівчата збираються в суботу ввечері. Колись давно на вінкоплетини приходили тільки дівчата, тепер ідуть і старші жінки, які знають послідовність обряду, самі співають і вчать дружок, як кожна має поводити себе. На вінкоплетини також приходять і матка та староста молодої.

Молодий і молода мають кожний свою вінчальну матку. Здебільшого, це – близькі родички молодих (звичай обирати вінчальних батьків існував в сусідніх бессарабських селах). "В старости" (окремо в молодого і в молодої) просять заздалегідь.
Староста керує музиками, у його розпорядженні спиртні напої. Під час застілля він завжди "на хаті" - тобто частує усіх, припрошує, жартує. Старостою може бути хтось із родичів чи сусідів.

Молодий із дружбами з’являється значно пізніше. Дружки приносять барвінок, розмарин та калину.

Ворота на подвір’я відчинені, скрізь позамітано і побілено баба-кухарка варить холодець, парить крижаки для голубців, в суботу вона має приготувати вечерю для молодого і його дружбів.

Молода вбрана у вишиту сорочку ("мальованку"), спідницю (димку), фартух, вперезана крайкою, на грудях – добре намисто (коралі).

Весільний хліб і коровай уже спечено. Місили і пекли його жінки, що мають щастя в заміжжі. На стіл в "шалаші" (велике, збудоване із дощок приміщення із брезентовим покриттям) кладуть один бохонець весільного хліба, а також калину, барвінок, розмарин, принесені дружками. За стіл сідають дівчата, з ними матка і староста.

Матка звертається до старости:
- Най Бог благословит!
- Другий раз!
- Най Бог благословит!
- Третій раз!
- Най Бог благословит!


Жінки співають:
Благослови, Боже,
І отец, і мати,
Своєму дитяті
Віночок зачинати!
Благословлю, синку,
В щасливую годинку.


У цей час одні дружки, обриваючи листочки барвінку, силяють їх на довгу нитку, інші – складаючи в пучечки калину, барвінок та розмарин, подають їх матці, а та – зв’язує пучечки у вінок.

Виплітаючи вінок, продовжують співати:
Варіант 1

Вечірня зора зійшла, (2)
Олеся з сила прийшла.
По подвір’ячку ходит, (2)
До явора говорит:
-Явори-яворочку, (2)
Розвийся зелененько,
Розвийся зелененько, (2)
Розвесели серденько.
Бо воно засмучене, (2)
Відколи заручене,
Засмутили гостоньки (2)
Від Сашуні старостоньки.


Варіант 2
Литят галочки
А в три рядочки,
Зозуля попереду.

А всі галочки
По лугах сіли,
Зозуля на калині.

А всі галочки
Защибитали,
Зозуля закувала.

Ой чого куєш,
Чого жалуєш,
Сивая зозуленько?

Ой чи жаль тобі
Темного лугу
Чи червоної калини?

Ідут дружечки
А в три радочки,
Олеся попереду.

А всі дружечки
По лавках сіли,
Олеся на ослоні,

А всі дружечки
Та й заспівали,
Олеся заплакала.

Ой чого плачиш,
Чого жалуєш,
Молода Олеся?

Ой чи жаль тобі
Батечка свого,
Чи матіночки?


Варіант 3
Червоная калина, (2)
Чого ся похилила?
Вийшли дружички з хати (2)
Калину ламати.
Калина піднялася, (2)
Ламати не далася.
Пішла Олеся сама(2)
Калини наломила.
Калини наломила, (2)
До личенька прикладала.
Ой якби ж я такая, (2)
Як калина чирвоная!
Будеш, донечко, будеш, (2)
Доки при мені будеш.
А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з теби.
Спаде краси ця з лиця, (2)
Як з калиноньки росиця.


Варіант 4
Ой повій, вітре, з яру*
На пшениченьку яру.
Ой повій по долині,
По дівчині сиротині.
Там дівчина стояла,
Цвіт калиноньки ламала.
Цвіт калини ламала,
До личенька прикладала.
- Ой якби я такая,
Як калина червоная.
- Ой будеш, донечко, будеш,
Доки при мені будеш,
А як підеш від мене,
Спаде красонька з тебе.
Спаде красиця з лиця,
Як з калиноньки росиця.
Із личенька румяного,
Із дитяти коханого.

(записала О.І.Шалак від Цибульської Оксани Іванівни, 1921 р.н.)

Варіант 5
- Чи я тобі, дівко Олесю, не казала, (2)
Ни копай грядки, ни сади мнятки – (2)
Нікому поливати.
- Ой єсть у мене ненька старенька
З дрібними діточками, (2)
Обійде грядку, полляє мнятку
Дрібними слізоньками. (2)
Рано росою, ввечір сльозою,
Та й буде ся приймати. (2)


Увивши вінок, його кладуть на весільний хліб, так само кладуть на хліб і "букет", "квітку", яку молода купувала для молодого і яку згодом "почепить" йому. (Квітка купована, виготовлена із білої тканини, прикрашена блискітками, позліткою.)
Починається "величання дружок".

Матка знов звертається до старости:
- Пані старосто, просимо благословенства!
- Най Бог благословит!
- Другий раз!
- Най Бог благословит!
- Третій раз!
- Най Бог благословит!


Старша дружка бере із столу хліб, на якому вінок молодої і "квітка" молодого.
Інші дружки співають:

- А я дружечка старша всіх.
Я вила віночок, кращий всіх.
Я вила-м їго на селі,
Принесла-м го на столі.
А на столі, та на пристолі
Та на гі щастя, **
Пирибий щастя-
Скатерть.


Старша дружка також співає, а руки її (тільки руки!) в це час виконують якийсь дивний танок: вона злегка похитує, покручує над своєю головою то в один, то в інший бік весільним хлібом, притримуючи вінок і "квітку".
При слові "скатерть" старша дружка кладе хліб на стіл. Інша дружка повторює всі дії старшої, її величають тією ж піснею.
Так "переспівують" усім дівчатам, які прийшли на вінкоплетини.
Увесь цей час молодої не було у "шалаші", старший дружба шукає молоду.

Дружби співають:
Ой де ж тая дівка,
Що захотіла вінка?
Віночка злякалась,
В світлоньку сховалась.
Віночка не лякайся,
В світлоньку не ховайся.


Старший дружба приводить в "шалаш" молоду, він довго не міг її знайти. А тепер молода не хоче увійти, намагається тікати. Музики в цей час грають "польку". Старший дружба "перетанцьовує" з молодою, хоче ближче підвести її до великої подушки, яку мати молодої вже винесла з хати і поклала на лаву, застелену веретою. Щоразу, коли танцюючі наближаються до подушки, старший дружба намагається посадити на неї молоду. Молода опирається. Танцюють доти, поки дружба силоміць, підхопивши молоду на руки, садить її на подушку. Молоду обступають родичі, батьки.

Матка тричі просить благословення у старости. Старші жінки співають:
Благослови Боже,
І отец, і мати,
Своєму дитяті
Кісоньку розчисати.
Благословлю, синку,
В щасливую годинку.


Першим починає розплітати косу брат. Потім усі родичі. В цей час співають:
Надворі дерен тешут,
А в хаті косу чешут.
Надворі дотісуют,
А в хаті дочісуют.
Надворі просо молотят,
А в хаті косу золотять.
Надворі домолочуют,
А в хаті дозолочуют.


Коли коса в молодої розплетена, мати одягає їй на голову вінок. Дівчата співають:
Гожа Олеся, гожа,
Над нею Матір Божа.
Заклала коробоньку
На єї головоньку.
Молодий підводить молоду із лави.


Дружки співають:
А ми тобі віночок увили,
А твоєї горівки ще не пили.
Дай же нам горівочки
З нової барілочки.
З старої не хочемо,
Бо в старій сколочено.
З старої чи з нової,
Аби було доволі.


Після цього дружок, молодого і дружбів та всіх, хто прийшов допомогти поратися біля плити, пригощають. Під час вечері старші жінки згадують про своє дівування, співають жартівливих пісень, пісень про кохання та родинно-побутових.
Гірлянду із барвінкового листя чіпляють у "шалаші" над тим місцем, де в неділю мають сидіти молоді ("посад молодих").
Після пригощання дружки розходяться. Довго над селом лунають їхні веселі пісні. Сусіди і родичі залишаються на всю ніч: треба допомогти бабі-кухарці готувати страви. Власне весілля – завтра. Проте в неділю молода вже одягає білу сукню і "вельон", запозичені із міської моди. А, крім обрядів "покривання молодої" та "перепою", фольклористу, на жаль, вже нема чого записувати…

* Кожен рядок співається двічі.
** Що означають ці слова, жодна із жінок, яким уже за 60, не знає.

"НАРОДОЗНАВСТВО" – всеукраїнський фольклорно-етнографічний часопис.
№ 32, 33 листопад, грудень 1996р.




28.11.2009              сьогодні 2, з початку місяця 38, всього 12083



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info