Весільні сукні ТМ Хадасса (Hadassa)
СТАТТІ > Весільні пісні













Вибрати ресторан
Музиканти на весілля

Коси твої по плечах розпустились
Як у весільному танці крутились
А під віночком рута зелена
Люба моя дорога наречена
Ой їхало весілля попід нашу грушку,
Зачепило за гілляку, загубило дружку.

Ой їхало весілля попід нашу хату,
Зачепило за гілляку, загубило сваху.

Грай, музико, коли граєш, коли добрий смичок маєш,
А не граєш, не дури, даром грошей не бери.
А в саду моїм вже яблуня цвіте.
Та чого ж і досі мила не іде.
Я мов ніжну квітку полюбив її.
Про мою любов співають солов’ї.
Я мов ніжну квітку полюбив її.
Про мою любов співають солов’ї.
Понад воду лавка киват ся
По ній іде Ганка боїт ся
Я тя переведу Ганичко по воді
Лем ня переночуй в коморі
Ой летіла горлиця через сад,
Через сад, гей!
Розпустила пір’ячко на весь сад,
Гей, на весь сад!
«Ой Марічко, чичири,
Чичири, чичири,
Розчеши ми кучері,
Кучері, кучері».
«Ой маю я чорні брови,
Маю карі очі!
Чом ти мене, козаченьку,
Любити не хочеш?»
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.
Ой кум до куми залицявся,
Посіяти конопельки обіцявся.
Він сіяв, присівав,
Присіваючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, ох і хороша!»
Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Мав я раз дівчиноньку чепурненьку,
Любу щебетушечку рум’яненьку.
Гей, гей, га, уха-ха,
Дівчино-рибчино молода. (двічі)
«Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай, забувай.
Ой, дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай!»
Коло млина, коло броду
Два голуби пили воду.
Вони пили, вуркотіли,
Ізнялися, полетіли.
Кину кужіль на полицю,
Сама піду на вулицю.
Нехай миші кужіль трублять,
Нехай мене хлопці люблять.
Казав мені батько,
Щоб я оженився,
По досвідках не ходив (двічі)
Тай й не волочився. (двічі)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито – не полова.
Як дівчину не любити, коли чорноброва?
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито – не пшениця.
Як дівчину не любити, коли чепуриться?
Дощик, дощик
Крапає дрібненько...
Я ж думала, я ж думала –
Запорожець, ненько!
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
Там дівчина воду набирала.
«Дівчино-рибчино,
Здорова була!
Чи вже ж ти, серденько,
Мене забула?»
«Добривечір, дівчино, куди йдеш? (двічі)
Скажи мені правдоньку, де живеш?» (двічі)

«Чи то ж би я розуму не мала, (двічі)
Щоб я тобі правдоньку сказала!» (двічі)
Ой у вишневому садочку,
Там соловейко щебетав:
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.
Червоная калина
Вікно нам заслонила.
Пішли дружки ламати,
Не далася їм взяти.
Пішла Маруся сама
Коло мої хати
Зацвіли блавати,
Хтіли мене мати
Восени віддати.
Ой ти, душечко, наша Марічка...
Помаленьку йдіте.
Помаленьку йдіте,
Пилом не пиліте,
Щоб нашая пава 
Пилом не припала. Гу!
Гаю, гаю, зелен розмаю,
Любив дівчину, сам добре знаю.
Любив дівчину півтора року,
Доки не дізнали вороги збоку.
Болить мене головонька від самого чола,
Не бачила миленького ні сьогодні, ні вчора.
Ой, здається, не журюся, в тугу не вдаюся,
А як вийду за ворота, від вітру й валюся.
опав, копав криниченьку
Неділеньку-дві...
Любив козак дівчиноньку
Людям – не собі!
«Мати моя, мати, щось маю казати:
Вже літа проходять, а я нежонатий.
Посію я жито – ні з ким жито жати,
Сяду спочивати – ні з ким розмовляти».
За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Болить мене головонька
Ще й межи плечима.
Дайте мені докторика
З чорними очима.
Ми думали: свати багаті...
Ми думали: свати багаті,
Коли ж вони вбогі,
їх коні безногі
Голуб сивий, голуб сивий, голубка сивіша,
Батько милий, мати мила, дівчина миліша.
Як я з батьком посварюся – гріха наберуся,
З дівчиною як зійдуся – не наговорюся.
Козаче, козаче, я тобі не віру:
Зрубав-ись калину на моїм подвіру. (2)
Зрубав-ись калину, калину гіляву,
Зрадив-ись дівчину на личку рум’яну. (2)
На городі гарбуз в ямі,
Сподобався циган мамі.
Я цигана буду бив,
Щоб він мами не любив.
А я в свої маму неньки на відході,
Посадила зелен явір на городі, (2)
Рости, рости, зелен явір, розвивайся,
Роби, роби, моя мамо, доробляйся. (2)
Як ішов я до дівчини, зозуля кувала,
Як прийшов я під віконце, то вона вже спала.
Чогось тоді не прийшов, як я ти’ казала,
Тепер мені не калатай, бо – м позамикала
Ой під гаєм зелененьким (2)
Брала вдова льон дрібненький, (2)
Брала, брала, добирала (2)
Та й так собі заспівала: (2)
Червоне яблучко, я тебе вкраю,
Я тебе, дівчино, вірно кохаю.
Червоне яблучко, я тебе вкушу,
Я тебе, дівчино, любити мушу.
Ой чоботи, чоботи, ви мої
Наробили клопоту ви мені, ви мені.
Ой чоботи, чоботи – то зять дав, то зять дав,
А за тії чоботи дочку взяв, дочку взяв.
Відчиняй, мати, хату. (2)
Ведем ти’ пелехату.
Відчиняй, мати, скриню. (2)
Веде ти’ господиню.
Пісня зачалась, я дивлюсь на тебе,
Ангелю білим зіткана,
Дай ми ручку, доню моя, потанцуємо разом
На твій весільний день.
Гей, гиля, гиля, гуси, на воду,
Враждують люди на мою вроду. (2)
Нехай враждують – я ся не бою,
Дав мені господь добру долю.
Всі за сватом, всі за сватом,
А де сват подівся?
А наш сват у коморі
Ти й сиром заївся.
-Прийди, прийди, мій Степане,
Нема тата, ані мами.
Ой гуляла, то з тим, то з тим,
На остатку з сліпим Костем.
Не жаль мені за горнець, що скипів з водою,
А жаль мені на попа, що звінчав з бідою.(2)
А піду я до попа, буду ся сварити:
-Звінчав-їсь мя із бідою, не маю з ким жити.(2)
Святий Боже, святий кріпкий,
Я з Нетреби, а ти звідки?
На капусті дрібна роса,
Вибачайте, що я боса.
Там на ставі гуска крилоньками плюска.
Грайте віват, музиченьки, бо м’є пиво дружка.
Ой п’є вона пиво зі склянки нової
На здоров’я до всіх людей, ще й до молодої.
Ой мак сію, та не шальвію,
Дякую вам, дівчатонька, за компанію. (2)
Ой мак сію, та не пов’ялий.
Нігде мені так не буде, як при мамі. (2)
Я в середу вродилася, горе ж мені, горе.
Не дайте мя за старого, бо борода коле. (2)
А дайте мя за такого, що не має вуса.
Він до мене кивне-моргне, а я засміюся. (2)
Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
*Гей, гей, гей, гей! Гей, гей, гей, гей!
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
А я собі господиня,
В мене хата, в мене скриня,
Я по хаті походжаю
Та й ключами подзвоняю.
Ой мак сію, та не шальвію,
Дякую вам, дівчатонька, за компанію. (2)
Ой мак сію, та не рутоньку,
Дякую вам, дівчатонька, за порадоньку. (2)
Ой, гиля, білі гуси, ой гиля, за Дунай.
Кого-с хтіла, то дістала, тепер сиди та й думай.
Ой, гиля, білі гуси, ой гиля до води,
Кого-с хтіла, то дістала, за другими не ходи.
Ой, мамцю, мамцю, мамцю ріднії,
Ой я маю гроші та й закопанії. (2)
Ой я маю гроші, маю червінці,
Ой куплю я хустку своїй любій жінці. (2)
Ой хмариться. Дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Через свою сваволю
Попалася в неволю.
Ой дивно нам, дивно, (2)
Що матінки не видно.
Що не прийде до хати (2)
Донечку дарувати.
Як я була мала, мала,
Колисала мене мама,
То в колисці, то в коробці,
Тепер мене люблять хлопці.
Вдайся нам, короваю, (2)
Кращий ще від Дунаю.
А ще вищий від плота, (2)
А ще кращий від злота.
Файна була капустиця – було що рубати,
Файна була дівчинонька – було що кохати.
На городі бурячок, а зелена гичка,
Вчора була дівчинонька - нині молодичка.
Даю тобі, швагре, тютюну папушку,
Береш мою сестру, як зо саду грушку.
А в садочку грушку треба підливати,
А мою сестричку треба шанувати.
Грай, музика, будеш в небі
Й цимбалісти коло тебе,
Щоб цимбали добре грали,
А дівчата танцювали.
А звідси гора, звідси другая,
Межи тими, тими гороньками ясная зоря. (2)
А я не казав, що зоря зійшла,
А то моя, моя гарна любка по воду пішла. (2)
Були – сьмо в молодої, (2)
Їли – сьмо бараболі,
Вівсяну кисілицю, (2)
Ячмінну паляницю.
Там за горою жито з травою,
- Чи жаль вам буде, мамцю, за мною? (2)
- Жаль мені, доню, серденько в’яне,
Хто ж мене, стареньку, в хаті догляне? (2)
Ой червоно сонце сходит, червоно заходит.
Хтів би я ся довідати, що дівчина робит. (2)
Хтів би я ся довідати, хтів би ся дізнати:
Чи дозволит гарна любка старости післати. (2)
Гей до Львова дороженька, до Львова
Обсаджена виноградом довкола.
Ой там, ой там Марусенька заснула,
Прийшов, прийшов єї батько – не чула.
Наш староста впали з моста, аж ноги задерли.
А свати так реготали, аж мало не вмерли.
А ти мені не співай, бо то так не буде,
Вилізла ти’ вош на груди, гавкає на люди.
Ой ти, горо крем’яная, лупайся, лупайся.
Ти , дівчино, кого любиш, признайся, признайся. (2)
Хіба би я з піску була, то би-мся лупала.
Хіба би я дурна була, щоби-мся признала.(2)
Ой вінку ж мій, вінку, (2)
Зелененький барвінку,
Тримала-м тя’ в скрині (2)
В самій середині.
Сухая верба, сухая верба сухі листочки скидає.
Бідна дівчина і нерозумна, що за козаком вмліває. (2)
Якби я мала пташинні крильця, якби я вміла літати, полетіла б я на Україну свого милого шукати. (2)
- Ой сядай, сядай, коханє моє,
Ніц ти не поможе плаканє твоє.
Штири коні стоять в возі,
Ніц плаканє не поможе,
- Ой, Гандзуню, Гандзуню,
Скажи мені правдуню,
Які в тебе гості були?
- Порахуй, козаче, кілько зір на небі,
А як порахуєш, то піду за тебе.
-Візьми ти, дівчино, кинь камінь у воду,
Як той камінь сплине, тогди я тя возьму.
Ой просив кум на хрестини
Та й зайшов до хати,
А я стала, задумалась:
В що ся маю вбрати.
У зеленім гаю єден дуб зелений.
Казала-м, козаче, не ходи до мене.
Не ходи до мене, не топчи дороги,
Я твоя не буду, бо маєш вороги.
Цвіте терен, цвіте терен,
З нього цвіт спадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Ой перший раз, Марусенько, перший раз
Поклонися матіноньці хоч сто раз.
Не рік, не два матінонька чекала,
Ніж ся твого поклононьку дочекала.
Дівчата, дівчата, та не рвіть барвінок,
Бо гризуться хлопці, що багато дівок,
- Не гризіться, хлопці, якось воно буде,
Заберуть чужії, жодна з нас не буде,
Не сама, не сама калину ламала,
Ламав мій миленький, а я пригинала.
Хоть я пригинала, ламати не буду,
За дівчину була, за жінку не буду.
Як ішов я від своєй дівчини,
Світив місяць високо.
Вона мене вікном виглядала,
Чи зайшов я далеко.
Віддала-м ся молодою,
Зажурився милий мною:
Ні зварити, ні спечи,
Хотів ми ся відричи.
Цю пісню починають виконувати дівчата під час благословення батьками молодої пари в момент, коли весільний староста просить це зробити втретє. Пісню продовжують виконувати протягом всього обряду випроваджання молодих до шлюбу (до свекрів) з хати, з подвір'я.

  Головна / СТАТТІ / Весільні пісні

Ми в соцмережах:
facebook instagram twitter google+ pinterest YouTube

Пара молода
Про нас
Реклама
Партнери
Проекти
Весільний Раут
Весільні журнали
Каталог Пара молода
Фотоконкурс

2006-2017 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info