|
|  | |  | |  | | | Вишитий рушник не весіллі – це не просто данина традиціям. Це, можна сказати, артефакт щастя. Адже від того, як він був вишитий, які візерунки на його «чоловічій» та «жіночій» стороні, може залежати доля молодят. Як саме – Парі молодій розповіла мисткиня та автор схем для вишивання Лариса Роздольська. | | Часи змінюються, а більшість весільних традицій залишаються частиною свята. І саме вони роблять особливу чаруючу атмосферу створення нової сім`ї. Щоб якнайповніше насолодитися віковими традиціями, потрібно відтворити їх до деталей. Як це зробити - знають артисти весільних обрядових гуртів. | | Передзвін келихів та запальна музика залишилися у бенкетному залі, а для наречених настав особливий момент: вперше вони перетнуть поріг оселі як подружжя. Втомлений наречений знаходить в собі сили, щоб на руках перенести свою дружину у хмаринці невагомої білосніжної тканини через поріг... Ми знайшли шість теорій походження цієї традиції. |
|  | |  | |  | | | Чи можна давні ритуали поєднати із сучасним весіллям? Wedding company Andreas&Moskin доводить: так, можна! На одному з останніх весіль, організованому і проведеному компанією, молодят частували медом з меча, прикрашеного барвінком… | | Свято Купала співпадає з християнським святом народження св. Івана Хрестителя-Предтечі. Це єдиний святий, що його різдво церква святкує, віддаючи йому окрему пошану. Водночас давньослов’янське свято Купала, яке відзначали 7 липня (24 червня) – одне з найстаріших свят, поширене на теренах сучасної України з часу поселення племен. Ці два свята так тісно сполучені, що навіть у піснях змішують їх назви. | | А ви знали, що весільний рушник від початку до кінця потрібно вишивати однією голкою? І що його довжина має ділитися на сім? Про це, історію, прикмети і магію весільного рушника – читайте далі… |
|  | |  | |  | | | Народні прикмети в українській культурі зіграли неабияку роль. Згідно з прикметами, люди обробляли землю, починали рукоділля, вирушали у подорожі і, звичайно, одружувалися. Про те, чи варто вірити у народний календар щасливих місяців для весілля і якщо так, то які з них обрати – роздуми весільного організатора Мальви Бочкарьової. | | Як із найбільш аморальних язичницьких свят з’явився найромантичніший день року та що означали перші «валентинки». Історія походження Дня Св. Валентина – далі… | | Щоб розвінчати якийсь міф - іноді достатньо просто поцікавитися його походженням. Що ми і зробили із кількома відомими весільними забобонами. Сподіваємося, це врятує багатьох наречених від безглуздих та марних хвилювань… |
|  | |  | |  | | | Народний аматорський обрядово-фольклорний ансамбль "Дністряни" та дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль "Дзумбалик" разом з ансамблем "Троїсті музики" показували головні обрядові моменти традиційного весілля свого краю. | | Львів’янка Наталя Дмитраш вже вісім років поспіль займається декоруванням великодніх кошичків. Працює мисткиня у салоні «N-АртДекор», який займається оздобленням весіль та інших урочистостей. | | Нещодавно користувачі Інтернету мали змогу побачити унікальну фотосерію «Повстанський Великдень». Подробиці зйомок розповідає автор проекту – українська фотографиня Анна Сенік, більше відома під псевдо Ladna Kobieta. |
|  | |  | |  | | | Мудрість народна – глибока, як криниця, і влучна, мов блискавка. Уся істина та сіль відносин між чоловіком та жінкою в українських приказках передається буквально одним реченням: тонко, легко та з гумором. | | Свадебные обычаи - настоящий кладец красивых ритуалов у каждого народа. Самые интересные обряды и как в них участвует свадебный тамада - далее... | | Сьогодні немає чітких рамок, що встановлюють яких традицій варто дотримуватися, а яких - ні. Кожна пара вирішує це індивідуально, покладаючись на свої відчуття та бажання... |
|  | |  | |  | | | 31 січня настає новий рік за китайським календарем. Яким буде цей рік «синьої конячки» для тих, хто вирішив одружитися у 2014-му? Чого остерігатися та як готуватися до майбутнього свята усім знакам зодіаку? | | Прислів’я та приказки – це висновки, зроблені на основі колективного досвіду, здобутого за значний проміжок часу. Словом, прислухатися до народної мудрості є сенс. Тим паче, що для парубків та дівчат про одруження та любов є чимало «фольклорних» порад… | | Що потрібно для щасливого шлюбу, як виховувати дітей та будувати стосунки зі свекрухою – про це можна дізнатися не лише з книжок популярної психології. Менше тексту і більше суті у творчості народній: прислів’ях та приказках про шлюб та сім’ю… |
|  | |  | |  | | | Украинская современная свадьба мало чем отличается от церемоний, которые характерны для других стран Европы. Шикарный кортеж, вечерний прием гостей, обмен обручальными кольцами – все это основа торжества. | | Усі гості на весіллі мали і зараз мають певні «весільні чини», адже обрядових ролей у весільній драмі чимало і кожну треба зіграти якнайкраще. Хто такий «староста» на традиційному українському весіллі і які його обов’язки? | | Пара молода віднайшла ось таке цікаве дослідження народного фольклору на "Друг читача". |
|  | |  | |  | | | Вірите ви у народні повір’я чи ні, але наступна підбірка, гадаємо, буде цікавою кожному. Хоча б тому, що серед цих весільних прикмет є справді красиві та символічні ритуали... | | Складаємо текст найважливішого зізнання у житті…
Останнім часом до мене все частіше звертаються наречені із проханням скласти для них або відредагувати їхні весільні обітниці. | | Згідно із народними повір’ями, ця загадкова і чарівлива вічнозелена рослина неодмінно принесе щастя молодій парі, якщо буде присутньою у певних весільних обрядах… |
|  | |  | |  | | | Ще до 17 століття українські дівчата були в праві самі освідчуватися хлопцям. Принаймні про таку традицію згадує в своєму «Описі України» французький інженер і картограф Ґійом Левассер де Боплан… | | Етнографічні реконструкції.
Комплект 18 листівок з текстівками українською, російською та англійською мовами.
Автор реконструкції: Косміна Тамара Володимирівна.
Художник: Васіна Зінаїда Олександрівна. | | Автори пропонованого комплекту листівок кандидат історичних наук В. Миронов та художниця А. Перепелиця на документальних матеріалах зробили малюнки українських костюмів різних етнографічних зон. |
|  | |  | |  | | | Передвесільні обряди починаються традиційно сватанням (на окремих територіях Східної та Південної України цей ритуал називається «зальотами»). І хоча традиція сватання виникла вже у період вищого розвитку людської свідомості, вона зберігає відголоси прадавніх ритуалів. | | На території України проживає і проживало безліч етнічних меншин. І кожна ця самобутня культура внесла свої корективи у наше життя, зокрема у весільні традиції. Ось декілька цікавих фактів про весільну обрядовість наших співмешканців. | | На Україні здавна утвердилась традиція справляти весілля в неділю, у вільний від роботи час. А от гуляти весілля в суботу вважалось недоречним, бо субота за народним повір'ям – удовиця. |
|  | |  | |  | | | Після весілля у молодої сім’ї одразу з’являється багато нових родичів. І розібратися хто кому ким приходиться іноді дуже складно. Але не читачам «Пари молодої». Для вас – коротенька шпаргалка родинних посад. | | Для більшості українських молодят цілком вистачає довгого списку національних традицій весільного обряду. Без них і весілля - не весілля. | | Сучасне весілля – це синтез усіх можливих традицій, як і давньоукраїнських, так і західних. Наші предки дотримувалися чистоти традицій та їхньої автентичності. Окремі весільні обряди дійшли до нас із сивої давнини (сватання, заручини, кланяння, весільний коровай, вишитий рушник і т. д.). |
|  | |  | |  | | | Церква забороняла, батьки не перечили, а звичаї соромили тих, хто цього не робив. Тож українська молодь пізнавала таємниці кохання з урахуванням усіх протиріч – і любилися, і цноти не порушували. | | В багатьох європейських країнах навіть не здогадуються про «кланяння». Там батьки можуть отримати СМС-ку про те, що їхня дитина одружилась, або й взагалі довідатися про це випадково від чужих людей. | | Одна з моїх знайомих не так давно вийшла заміж. І ось маєш тобі! Днями повідомляє мені, що розлучається: «Я знала, що нам не бути разом, ще з дня нашого весілля! Уяви собі: ми забули взяти свічки в церкву на вінчання. |
|  | |  | |  | | | Перша шлюбна ніч була дійсно першою, а не формальністю, як зараз… Після неї на подвір’ї вивішували простирадло, яке мало б бути свідченням того, що наречена вберегла цноту до весілля… | | З давніх-давен про охайність дівчини судили з її коси: «яка коса – така й краса»; «подивись на косу, а подумай про господиню»; «дівчина з косою, як трава з росою»; «нема коси – нема краси» – кажуть українські приказки. Коса була символом дівочої чистоти й вірності. | | Нарешті розійшлися домівками останні гості. Ви з нареченим зібрали усі подаровані конверти та пакунки і з почуттям виконаного обов’язку перед родичами та знайомими можете піти до спальні. Чим ви там займатиметеся – річ приватна. |
|  | |  | |  | | Фата – поширений і до наших днів елемент весільного одягу. Походить вона від звичаю накривати дівчину при викраданні шматком тканини, щоб не було чутно її крику.
Чимало людей вважає, що обряд «викрадення нареченої» запозичений із інших культур і не є автентичним. | | З кожним роком дедалі популярнішим стає фен-шуй. Ми купуємо незрозумілі фігурки, які мали б приносити удачу та багатство, переставляємо меблі, щоб не було сварок у сім’ї. Дехто навіть задумується над тим, чи правильно розташований санвузол в оселі... | | Сьогодні весілля – це свято, яке надовго залишається в пам'яті не лише молодого подружжя, але і всіх присутніх гостей. Батьки, родичі і наречені не один день працюють над тим, щоб зробити цей день незабутнім та неповторним. |
|  | |  | |  | | | Весільний вінок, з давен давен мав особливе значення, нажаль сьогодні звичай його виплітання залишився у минулому, хоча є й такі місцевості, особливо у краї славнозвісної Роксолани, Рогатинщині, де обряд виплітання вінка має неабияке значення, до якого ретельно готується не тільки наречена але й уся родина. | | Ось і почалась зима – пора, яку багато хто любить саме за те, що узимку – свято за святом. А першим у списку найбільш улюблених свят є День святого Андрія. І якщо капості всілякі придумують щороку, то андріївські ворожби поволі забуваються. | | Фольклорна творчість і народна обрядовість становлять невичерпну скарбницю духовної спадщини кожного народу. Якщо традиції передають із покоління в покоління – народ зберігає свою неповторність. Не може не тішити те, що останнім часом дедалі відчутніше повернення до народних звичаїв. |
|  | | | |  | | | “Чоловік, який домігся першого поцілунку, вимолює другий, вимагає третій, сміливо робить четвертий, приймає п’ятий – і терпить усі наступні” (Хелен Роуленд) | | Надзвичайно багата Коломийщина на українські народні традиції і звичаї оскільки її землі віддавна заселені місцевим українським населенням. Водночас Коломийщина у фольклорно-етнографічному відношенні строката і досі залишається не вивченою. | | Утворенню сім'ї українці завжди надавали великого значення. Відповідно до цього формувалася весільна обрядовість — справжня народна драма, що включала ігрові дії, танці, співи, музику. |
|  | |  | | | | | 16-річною школяркою тернополянка Марія Чашка присягнула на вірність цінностям культурно-просвітницького товариства «Вертеп». Відтоді упродовж майже 18 років її життя пов’язане з пошуком, вивченням та збереженням фольклорно-етнографічної спадщини рідного краю. | | Із давніх-давен саме обрядовість весільного дня була найбагатшою та найцікавішою. Зауважмо, що й різні регіони України відрізнялися характером цих святкувань. | | Після того, як підступний Амур віддав вас на поталу меркантильному Гіменеєві, і, зловтішно потираючи руки, підраховує перші викинуті в ім’я кохання гроші, у вашому майже одруженому житті настає новий етап. До весілля – п’ять місяців! А тому щиро радимо перестати турбуватися про свій гаманець. |
|  | |  | | | | | Рушники — це відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи "дерева життя", "берегині", символіка червоного кольору, які знайшли подальше своєрідне переосмислення і оновлення. | | Почувши слово весілля кожен із нас уявляє білу сукню, довгу прозору фату, шикарний костюм нареченого та гулянку до ранку. Звичайно, що цій процедурі передує довге та ретельне приготування. | | Ви – майже одружені! Молодому залишається лише забрати молоду з батьківського дому і завести її під вінець. Але наречену за «дякую» вам ніхто не віддасть. Увага: весільний кортеж молодого сигналить вже за два квартали. З авт висипаються гості й за хвилину делегація на чолі з нареченим уже стоїть перед «брамою». Почалося!.. |
| | | | | | | | Настає ніч, і весіллю пора розходитися. Тоді свашки, так звуться жінки, родичі молодого, знімають з молодої стрічку, а хустинку не чіпають. Це значить, що вона прощається з дівоцтвом. В окремих місцевостях одягають чепець на молоду і так проводжають спати. Йдучи до хати, молоде подружжя роздає гостинці дітям: горіхи, цукерки, печиво, яблука. | | Загальновідомо, що перед тим, як справляти весілля, молоді повинні познайомитись, вивчити характери один одного. Раніше в Україні, починаючи з осені і до самої весни, відбувалися вечорниці або досвітки. У якійсь великій хаті збиралася молодь. | | Третій день весілля святкують вже тільки близькі родичі. Цей акт відбувається , як правило, в молодої. «Куди йдете?» - запитують у селі. «На кури», - відповідають свати гордо. Що означає «На кури»? Цей звичай, безперечно, теж дуже древній і пов’язаний з жертвоприношенням. Він уже само собою видозмінений, але розповімо, як проходять «кури» в наш час.
|
| | |  | | | | | Шановні батьки! Якщо ви нарешті зітхнули спокійно, бо літо минуло, а чада про одруження так і не заговорили (а отже, думаєте ви собі, маєте ще рік у запасі), то даремно розслабляєтеся. Бо одвіку найщедрішою на весілля у наших краях була... осінь. | | 13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили. | | Колись зрання (в суботу) в молодого і в молодої робили обід. Читався псалтир за померших. На обід закликали сусід, а після обіду всі молились Богу за померлих. На обід закликали сусід, а після обіду всі молились Богу за померлих. |
| | | | | | | | Перед весіллям у п’ятницю ввечері молодик бере з собою старосту, старшого буярина, одного-двох буяринів, хліб, горілку і йдуть до молодої "торочити рушники". | | Намелюють муки. Заготовляють скороми (м’яса, сала), квасники.
Скороми достають разом, у складчину. Як молодик дуже хоче молодої і має звідки, то дає їй всього на весілля. І навпаки. | | Як ото вже хлопець вибере собі дівчину, то підмовляє її, чи піде вона за нього? Але часто хлопці дурять дівчат, що будуть сватати, то дівчата не завжди й вірять, а вже повірять тоді, коли прийдуть люди (чи посланець) із хлібом. (примічають старі люди: як собаки нападуть на дівчину і щось із одежі порвуть на ній, то вона скоро віддасться.) |
| | | | | | | | Матеріали до цієї праці я зібрав у селі Зятківцях Гайсинського району Вінницької області. Запис весільних обрядів і пісень вів на весіллях у процесі дійства. Мав велику рідню (народився і жив в Зятківцях) – доводилося часто бувати на весіллях: буярином, старшим буярином, старостою, дружком, сватом і, нарешті, музикою. | | Форми весілля як поєднання двох доль людей віддавна були найрізноманітнішими. Є свідчення давніх літописів про те, як весілля відбувалось у слов’ян - українців. Древляни викрадали наречених, радимичі й сіверяни брали шлюб під час купальських ігор, перестрибуючи через вогонь, у полян був шлюб за вільним договором із посагом нареченої. | | Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку, її дочок. |
| | | | | | | | Той, хто добре знає історію свого народу, може підтвердити: серед простих людей одвічно жила тяга до красивого, привабливого, естетично доцільного й етично вивершеного. Я не буду вдаватися в детальну ілюстрацію багатющого фактажу – він зайняв би ціле монографічне дослідження, - а зупинюся хоч би побіжно на одному аспекті. | | На вінкоплетини дівчата збираються в суботу ввечері. Колись давно на вінкоплетини приходили тільки дівчата, тепер ідуть і старші жінки, які знають послідовність обряду, самі співають і вчать дружок, як кожна має поводити себе. На вінкоплетини також приходять і матка та староста молодої. | | У кого не стрепенеться серце від привабливого запашного слова «весілля»? Мабуть, немає дорослої людини, яка б хоч кілька разів не побувала на весіллі.Із давніх-давен традиційне українське весілля було одним з найжаданіших, найхвилюючих родинних свят. |
| | | | | | | | Від нього залежать щастя молодої сім’ї, доля майбутніх дітей та добробут родини. Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. | | Вперше гуцульське весілля задокументував етнограф Володимир Шухевич. Науковець вивчав Гуцульщину впродовж сорока років. У 1902 році вийшов друком третій том його праці «Гуцульщина», в якому було докладно описане це дійство. | | Велична народна опера: у ньому завжди були три жіночі хори (дружок, світилок, свах), у деяких місцевостях — один парубоцький. У хорових піснях пояснювався зміст і значення кожного обряду, величалися молодята, їхні батьки та челядники. |
| | | | | | | | Утворенню сім'ї українці завжди надавали великого значення. Відповідно до цього формувалася весільна обрядовість — справжня народна драма, що включала ігрові дії, танці, співи, музику. | | Автори та режисери фільму "Наше весілля" Віта Мушій та Володимир Росоловський. Кожен народ має свої традиції: багаті та різноманітні. Вони як калейдоскоп історичного життя знайомлять нас з побутом наших далеких і близьких пращурів, відображають картини свят і буднів, ігор і ярмарків, весіль та захоплюючих змагань. | | Весілля – стародавній звичай, що іде своїми коренями в далеке минуле і являє собою унікальне дійство з елементами театральності. Як фольклорне явище, воно містить у собі величезний... |
| | | | | | | | Весілля було однією з найважливіших подій у житті, а традиційний “весiльний” ритуал – чудовим явищем народної культури, який складався з складного комплексу різноманітних елементів. | | | | |
|
