Я в середу родилася
Я в середу родилася,
Кажуть люди – горе.
Не піду я за старого –
Бородою коле.
А піду я за такого,
Що не має й вуса, -
Він на мене кивне, моргне,
А я засміюся.
Мела хату, мела сіни
Та й засміялася,
Вийшла мати воду брати
Та й догадалася.
«Чого ж, доню, чого ж, доню,
Чого ти смієшся?
Полюбила козаченька
Та й не признаєшся.
Ой ти, горо кам’яная
Чом не лупаєшся,
Ой дівчино молодая,
Чом не признаєшся?»
«Хіба б же я з піску була,
Щоб розсипалася,
Хіба б же я дурна була,
Щоб я призналася».
*Останні два рядка повторюються двічі
Пісенник «Цвіте терен»
Українські народні пісні. Видання друге
Упорядник Страхова Віра Олексіївна
Київ «Музична Україна» 1988
18.06.2019
сьогодні 1, з початку місяця 16, всього 519
◄ Попередня Наступна ►
