Банкетний зал Сюрприз
 








Art Clinique - клініка дерматології та косметології
 
  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Ярина Жук, дизайнер етноодягу: «Коли замовник дає повну свободу дій – виходять найкращі вироби…»



Її власна справа розвивається лише два роки, проте про неї говорить майже вся Україна. Її роботи знані серед поціновувачів етноодягу, кількість замовників щоразу зростає, хоча Майстерня одягу Ярини Жук наразі немає жодної власної крамниці.

- З чого і коли розпочалося Ваше захоплення вишивкою, яке переросло у професію?
- Колись я вступала до Львівського Державного Коледжу Декоративного і Ужиткового Мистецтва ім. Івана Труша і, обираючи між ткацтвом і вишивкою, зробила досить неочікуваний крок. Викладачі кафедри вишивки виявилися переконливішими. Отож, у 15 років я почала вишивати. Але справжнє задоволення від роботи я відчула, розробляючи сорочки для своїх рідних і близких. Мабуть, саме відтоді вишивка стала справою мого життя.

- Що Ви вишивали із самого початку?
- Якщо не враховувати курсових робіт у коледжі, то першою була сорочка для чоловіка. Я вишивала її вручну технікою «козлик», яка притаманна для переміткових вишивок Городенківщини (Івано-Франківщина). Потім дві сорочки для мами і ще одну для тата. А комерційні замовлення з вишивкою, вирізуванням я не вважаю творчими, бо робила їх за побажаннями замовника.

- Розкажіть про розвиток свого захоплення, розширення асортименту.
- Після того, як я півтора місяця руками вишивала чергову сорочку, ми з батьком вирішили розпочати невелике виробництво. Щоб не гаяти колосальної кількості часу на вишивку, ми придбали професійну вишивальну машину. Тепер я маю більше часу для творчості – для нових моделей і нових орнаментів. Асортимент у нас поповнюється і вимальовується певний напрям. Від чогось ми відмовляємось через нестачу часу, щось додаємо колекціями. Рухаємось ривками, бо розраховуємо лише на свої сили й можливості, які не є необмеженими. Намагаємось розширювати технічні можливості виробництва і постійно працювати над розмаїттям асортименту.

- Яке полотно, візерунки, кольори сьогодні є модними?
- Не ризикуватиму окреслювати модні тенденції в напрямі етно. Адже все залежить від фантазії автора. Я насамперед зважаю на тканину. Вона має бути приємною для тіла – льон із віскозою. Ця суміш видається оптимальною за ціною та якістю. На мій погляд, додавання штучного шовку (віскози, не плутати зі синтетикою! Віскозу виготовляють із целюлози, вона є штучним, але не синтетичним матеріалом) додає тканині гладкості і зменшує зминальні властивості.

Крім того, у мене є костюми з вельвету (бавовни) та зі стовідсоткової шерсті.
Зараз хочемо запустити лінію одягу в дещо вищій ціновій категорії – з натурального шовку. Я знайшла дуже цікаву тканину – шовк дюпіоні (silk dupioni), він має цікаву фактуру і тчеться з двох видів коконів шовкопрядів – жовтого і білого – завдяки цьому має на заломах два відтінки.

Щодо кольорів – також не прив’язуюсь до тенденцій. Намагаюсь робити речі стильними, а не модними. Колись Коко Шанель сказала: «Мода виходить із моди. Стиль – ніколи!». Думаю, це гідне гасло для кожного дизайнера.

- На Вашу думку, що сприяє поверненню традиції етноодягу?
- Підвищення самосвідомості. Колись тим, що ти – українець, треба було пишатись пошепки. Після розпаду Союзу дуже повільно, але невпинно вишиваний одяг почав з’являтись на перших особах держави, громадських і культурних діячах. Найсильнішим поштовхом до продукування етноодягу стала Помаранчева революція.

- Чи можна простежити якісь тенденції у розвитку сучасного одягу з елементом вишивки?
- Гадаю, що чітких і сформованих тенденцій в Україні ще не існує. Можливо, через те, що наш модний ринок перебуває у специфічному стані. Багато українських модельєрів використовують у своїй творчості етномотиви. Є одяг просто з використанням художньої вишивки.

Можна впевнено говорити лише про одну тенденцію – вишивка житиме. І особливо народна, і особливо в Україні – ми маємо міцні корені.

- Скільки триває робота над жіночою чи чоловічою сорочкою (ручної та машинної вишивки)?
- Останнім часом ми відмовились від ручної роботи. Це дуже трудомісткий процес. І, я вважаю, повинен високо цінуватись. Тим більше, коли вишивки багато і на виготовлення однієї сорочки йде не один тиждень, а інколи й не один місяць. У нас мало людей, які готові викласти чималу суму за ручну роботу. Хоча я багато чула про енергетику, яку дають вироби з ручною вишивкою. Я не зовсім з цим погоджуюсь. Позитивну енергетику мають сорочки, вишиті для рідних – для тих, кого любиш. Решта – це ремесло. Якщо казати про енергетику – то художник, який проектує виріб, закладає цю енергетику в орнамент, модель, у гармонійне поєднання кольорів, тканини, фактури, можливо, в семантичне значення візерунка.

Я вмію вишивати руками – цьому мене навчили мої викладачі. Але прогрес не стоїть на місці, і ми придбали вишивальну машину, з вересня матимемо ще одну. І, сподіваюсь, на цьомy не зупинимось.

Час на ручну вишивку – близько місяця (якщо вишивати одну сорочку та залежно від густини зашивки), на сорочку з машинною вишивкою йде близько 2-3 дні. Але, оскільки ми виконуємо одночасно кільканадцять замовлень, термін на виготовлення ми даємо від одного до трьох тижнів. На ексклюзивні замовлення терміни обговорюються після затвердження ескізів.

- Чи зберігся територіальний розподіл щодо орнаментики вишивки на території України?
- Вважаю, що так. Особливо у ремісників – у тих, хто зберігає традиції, відшиває бабусині візерунки. Це – основа народного мистецтва. Саме ремісники є оберегами наших традицій.
- Я, скоріше, належу до художників, які приносять щось новіше, мають інший погляд на класику. Це не краще й не гірше. Ремісники мають свою нішу, я – свою.

- З якого регіону й від кого у Вас найбільше замовлень?
- Зараз вже вималювалась чітка категорія моїх клієнтів. Це творча інтелігенція – художники, журналісти. Часто вони не належать до заможних людей, але це ті, які хочуть чогось неординарного, нестандартного, цікавого. Тому готові викласти значну суму за авторську сорочку. Інша категорія – бізнесмени та чиновники. Зазвичай з ними легко працювати. Їм також подобається нестандартне, і часто вони готові придбати усе, що їм подобається.

Географія моїх замовників чітка: левова частка – Київ і центральна Україна, а також Львів, Чернігів, Миколаїв, Харків.

Мені здебільшого трапляються дуже добрі замовники. Я люблю своїх клієнтів. Вони всі – дуже доброзичливі і щирі. У свою чергу, намагаюсь зробити все, щоб покупець був задоволений.

- Наскільки легко вгадати побажання клієнта, спілкуючись через Інтернет?
- Зазвичай через Інтернет замовляють стандартні моделі. Я уточнюю лише розміри. Тож вгадувати нічого не доводиться. Якщо хтось бажає ексклюзив – тоді бажано зустрітись. Розроблення індивідуального виробу – трудомісткий процес – від ескізу і до останнього шва.

- Пригадайте якісь колоритні та цікаві замовлення та побажання покупців.
- На цей момент лише одне замовлення для мене залишається найколоритнішим. Це сорочка для Андрія Федорова (директора креативної агенції «Сахар»), який є палким фанатом літери Ф. Робила сорочку, де орнамент на пазушці нагадує літеру Ф. Це було екзотично.

Найбільше сподобалось замовлення від лідера гурту «ТІК Тверезість І Культура» Віктора Бронюка: весільний комплект – сорочка для нареченого, сорочка для нареченої (для вінчання) та фрагментарна вишивка на поясі-корсеті весільної сукні. Дуже приємно проектувати і виготовляти одяг для таких святкових подій. Хоча саме замовлення було не з легких.

- Чи плануєте Ви пропонувати своїм покупцям власне весільний етноодяг? Чим він мав би відрізнятися від простої вишиванки (кольором, візерунком)?
- Я радо приймаю замовлення на весільний одяг. Кожна наречена у свій святковий день хоче мати неповторний вигляд, тому немає сенсу робити стандартні моделі. Тут мусить бути індивідуальний підхід до кожного клієнта. Я ще не зустрічала дівчини, котра б хотіла купити стандартний виріб для весілля. Від звиклої вишиванки весільний одяг має відрізнятися святковістю. Кольори – білі або яскраві і життєрадісні. Залежить від побажання замовника, від зовнішності (кольору волосся, очей, шкіри) та від
темпераменту.

- Пригадайте, будь ласка, коли лідер гурту ТІК замовляв у Вас одяг для одруження, чим він мотивував таке своє бажання?
- Десь за два-три місяці до весілля, мій чоловік Андрій познайомився з Вітею та Танею просто та вулиці Івано-Франківська. Все почалось із автографа.
Вони саме планували весілля і Віктор дуже хотів організувати його в стилі етно. Наречені переглянули наш сайт в Інтернеті і вирішили замовляти весільний одяг у нас.

- Чи плануєте Ви реалізовувати свої вироби в крамницях великих міст України? Де можна придбати Ваші вироби зараз?
- Ми плануємо розширювати виробництво – саме для того, щоб нам вистачило потужностей для кількох крамниць. Тому інвестуємо в обладнання і шукаємо більше приміщення під невеликий цех. Зараз наші вироби можна замовити за допомогою Інтернету, за телефонами або у крамницях у м. Трускавці та смт. Східниця Львівської області. Ведемо перемовини з крамницями у Києві та Львові. Попит зростає щомісяця. Головне, щоб ми встигали за ним.

- Розкажіть, будь ласка, про ціни на Вашу продукцію.
- Ціни коливаються від 300 до 1300 гривень. Ми шукаємо шлях до здешевлення продукції і подальшого збільшення тиражу, але авторська вишивка не може коштувати дешево і бути тиражованою, незалежно від того, руками вона вишита чи машинкою. Ціноутворення – ціла наука, і туди закладено дуже багато чинників.

- Які речі полюбляєте робити найбільше, що приносить Вам задоволення?
- Я просто обожнюю, коли клієнт приходить і каже: «Створіть мені одяг під мене». Коли замовник дає повну свободу дій – виходять найкращі вироби. В них я вкладаю своє бачення людини, підбираю кольори під її природну гаму, під її тип. Саме тоді результат найкращий! Саме в таких випадках кажуть: «ти маєш такий гарний вигляд у цій сорочці /сукні/ костюмі», а не «який в тебе гарний костюм». Одяг взагалі існує для того, щоб підкреслити природну зовнішність людини, а не затьмарити її.

- Звідки черпаєте ідеї та натхнення до праці?
- З народу. За основу беру вишивкові мотиви сорочок, рушників, верхнього одягу і все це інтерпретую по-своєму. Художник завжди знайде джерело для творчості. Іноді хочеться відірватись від етномотивів і зробити колекцію на основі творчості, для прикладу, художника Густава Клімта. Але ще не надійшов час для цього.

- Скільки людей працює у Вашій майстерні?
- Поки що шість чоловік постійно, решта – за домовленістю.

- Як ставляться рідні до Вашого захоплення?
- У нас сімейний бізнес, тож мої рідні поділяють мої погляди. Батьки мені дуже допомагають, за що їм величезна подяка. Моя родина – це локомотив, який не дає мені зупинитись на досягнутому. Тому найближчі професійні плани – зробити колекцію на осінь-зиму та збільшити обсяги виробництва.

- Ваша мрія і ціль…
- Купити авто. Обожнюю їздити за кермом! Але це особисте. Що ж до глобальних мрій – хочу, щоб трохи спала напруга в політиці, щоб люди дихнули трішки вільніше. Щоб більше посміхались, були доброзичливіші. Коли приїжджаю додому з-за кордону – одразу впадає у вічі знервованість, що межує з неввічливістю. Я розумію, що це – не від солодкого життя.

У професійному плані – розвинути свою справу до потужного виробництва. Хочу працювати у двох напрямах – виготовлення повсякденного одягу та виготовлення ексклюзивного одягу зі застосуванням вишивки.

- Який саме стиль повсякденного одягу Вас цікавить?
- Так званий casual-стиль, який не зобов’язує. Саме такого одягу найбільше в крамницях на Заході. На нього найбільший попит і відповідно – пропозиція.

Автор: Леся КІЧУРА
Джерело: весільний журнал "Наше ВЕСІЛЛЯ"






20.11.2009              сьогодні 1, з початку місяця 20, всього 7652



◄ Попередня   Наступна ►





Про нас       Реклама       Весільний Раут

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info