Банкетний зал Сюрприз
 









  
 
◄ Попередня  

Запрошення із манікюром, або Як весільними листівками не розсмішити коней у Криворівні



Що не кажіть, а сучасні наречені відверто розлінилися. Роззирніться Львовом: чи часто бачите вбраних у «білий верх, чорний низ» дівчат із букетиками в голові? Ні! А чому? Бо у світі, де кожен другий має мобільний телефон, гине геніальна українська традиція – похід тріо у складі нареченої та її дружок по хатах потенційних гостей із вічними, як борщ, словами «Просили вас мама, тато і ми вас просимо»! Тепер дорогу родину не скликає ні тато, ні мама, а лише тихий голос із трубки: «Це Олена, я заміж виходжу! Приходьте в суботу 16-го в ресторан такий-то на Левандівці, розписка на 12-ту, шлюб о 14-тій!»

Нібито усе просто. Часу на такі запрошення майже не витрачаєте та й економічно це дуже вигідно. Але, дорогі лінивиці, є у цій справі свій «закопаний песик». По-перше, гарантовано, що за день до весілля Олену «задовбуть» сімдесят відсотків гостей, котрі у ту ж таки трубку перепитають: «В якому ресторані? Яка маршрутка туди їде? О котрій годині розписка?», а заодно поцікавляться, чи пасує їй сукня і якою вона буде (в деталях), що вона заготувала на подарунки родині нареченого, куди поїдуть у весільну подорож, чи не страшно їй виходити заміж і т. д. По-друге, тридцять відсотків, котрі не передзвонять, обов’язково щось наплутають і прийдуть не туди, не тоді і не з тими, кого вона запрошувала...
Аби не дати своїм найдорожчим читачкам стати на мученицький шлях нашої гіпотетичної Олени, ми беремося стверджувати, що уникнути плутанини та додати весіллю ще одної романтичної крапельки можуть запрошення матеріалізовані.

Варіант перший: треба мати ноги
Якщо ви не належите до наречених, котрі продумують кожнісіньку деталь так, наче від цього залежить усе майбутнє сімейне щастя, а мислите винятково стратегічно, тоді взувайте мештики, вдягайте плащ і вирушайте на екскурсію книжковими крамницями Львова. Щиро радимо не заходити у більш ніж п’ять магазинів, бо на вас неминуче чекає розчарування. Адже, виходячи із пункту А, ви будете твердо переконані, що у пункті Б обов’язково-преобов’язково знайдете саме те, що шукали. Але у пункті Б асортимент запрошень буде точнісінько такий самий, як у всіх попередніх магазинах. Вітчизняна поліграфія хоча й розвивається стрімко, проте кількість варіацій на тему «запрошення на весілля» ще надто мала, аби догодити всім. І майте на увазі ще один нюанс. Навмисне пройшовши перед написанням статті вашим потенційним маршрутом, я зауважила: у всіх запрошеннях, які існують нині на ринку, більш-менш однаковий текст, де вказується місце проведення забави, годину, о котрій відбудеться розписка та шлюб, та церква, в якій братимете шлюб. Якщо ж із якихось причин цивільний або церковний шлюб ви братимете в інший день (або ж не братимете взагалі), то в запрошеннях доведеться хіба що ставити прочерки, що виглядатиме, погодьтеся, дикувато...

Варіант другий: треба мати друзів
Якщо ж Ви не користуєтеся товарами широкого вжитку і мрієте про паперові ексклюзиви для своїх гостей, але фантазія ваша застрягла на ідеї двох сердець, пробитих стрілою із підписом «У нас весілля», не розчаровуйтесь. Просто візьміть свою мобілку, залізьте у розділ «телефонна книжка» і шукайте! Шукайте доти, допоки не натрапите на ім’я подруги, сестри чи друга, котрі відвідували в дитинстві художню школу (в ідеалі шукаємо випускників Академії мистецтв). А потім згадайте, яку добру справу ви зробили персоні Ікс за останні два десятиліття. Згадавши подаровану в четвертому класі жувальну гумку, беріться за телефон і просіть про допомогу. Знаєте, нареченим, як і вагітним, тяжко відмовити...
Далі озбройте їх папером (найпростіший варіант – білий чи кольоровий ватман), олівцями, фарбами та фломастерами і разом творіть. Наприклад, аркуш паперу, призначений для запрошення, розділіть на три частини, причому середня частина повинна бути ширшою від крайніх рівно вдвічі. Потім загніть краї так, щоб складене запрошення нагадувало закриті вікна. На кожному «вікні» можна намалювати профілі хлопця та дівчини або голубів, які дотуляються одне до одного губами (чи дзьобиками). Усередині ж, на найбільшій частині листівочки, можна написати сам текст запрошення. Або ж видрукувати його на смужці якогось фактурного паперу (їх тепер можна знайти у подарункових крамницях або спеціалізованих «паперових» магазинах) і закріпити її всередині саморобної листівки за допомогою двостороннього скотча чи клейкого олівця. Запрошення можна не лише розмалювати, а й покрити зверху безколірним лаком. Тоді вони стануть справжніми маленькими шедеврами.
Оскільки більшість вітчизняних весіль – це «олів’є» із найрізношерстіших осіб, можете подбати і про те, щоб ваші запрошення мали індивідуальний характер. Скажімо, рідному 62-річному шефові чи старшій тітці з Калуша можна намалювати щось класичне – квіти, серця чи обручки. А от улюблені друзі будуть у захопленні від запрошень із шаржами на головних дійових осіб вашого весілля (на вас, себто).

Варіант третій: треба мати комп’ютер
Це найшвидший спосіб для тих, хто знає яку-небудь комп’ютерну програму, наприклад, PhotoShop. У ній можна легко сконструювати все, що завгодно, з готових весільних картинок, витягнених з Інтернету, і ваших щасливих лиць на фотографіях. Крім того, можна банально «вставити» свої голови в тіла, наприклад, «містера та місіс Сміт», вибравши якийсь цікавий кадр із однойменного фільму. І, дібравши до всього цього добра цікавий шрифт, видрукувати запрошення на кольоровому принтері (папір, зрозуміло, має бути щільним). Щоправда, з героями, до тіл яких доклеюють голови молодят, теж можна добавитися... Наприклад, один мій глибоко-національно-свідомий товариш довго-довго і дуже педантично творив у вищезгаданому «фотошопі» нові образи для себе і своєї коханої, мистецьки вставивши власні голови у тіла двох гуцулів із зісканованої листівки, яку він купив спеціально для цієї оказії в Коломиї. Він – із трембітою, вона – імітує виконання коломийки. Обидвоє в автентичних строях... І – текст, відповідно стилізований: «Йойкали вас мама, йойкали вас тато, бисьте прийшли туди-то, бо ми сі гоним». Довершував етнічний образ підпис – «гуцул Євген та гуцулка Раїса». Звучить, правда? Гадаю, якби про гуцулку Раїсу почули десь у Криворівні, то реготали б навіть коні...

Варіант четвертий: треба мати руки
Якщо ваші ручки ростуть із того місця, звідки задумані вони природою, вмощуйтеся із нашим журнальчиком у якомусь зручному кріселку і починайте творити. Насамперед, можете спробувати свої таланти в аплікації: цей вид мистецтва потребує лише витримки. На запрошувальні листівки можна у довільних конфігураціях клеїти все, що завгодно: пелюстки квітів, стрази, пір’їни, стрічки, шматочки мережива чи хутра, бісер та лелітки, ґудзики, сердечка, бантики – одне слово, все, що тоннами продається в сувенірних магазинах. Цікава ідея і з вирізанням певних елементів з якихось інших листівок (щоправда, наперед подбайте про те, аби таких елементів вистачило на весь ваш тираж). При цьому вирізану деталь можна вклеїти, наприклад, так, щоб верхня її частина залишалась неприкріпленою і трохи виступала над поверхнею листівки.

Варіант п’ятий: треба мати голову
А от у Європі зараз найпопулярніші весільні запрошення «з віконечками». Аби зробити його власноруч, вам знадобиться фактурний папір формату А4 (або так званий дизайнерський папір), фатін, тонка сітка чи органза, штучні пелюстки, тонка атласна стрічка, гелева ручка із «золотим» стержнем, клей ПВА, гострий ніж для паперу, фігурні ножиці та гаряча праска.
Насамперед, зігніть аркуш паперу навпіл, утворюючи листівку. Щоб згин був акуратним і чітким, використовуйте тупий бік ножиць; підготуйте таким чином всі аркушики. Потім визначте, де буде обкладинка вашого запрошення. І з внутрішньої сторони намітьте на ній олівцем межі «віконечка», які згодом будете вирізати. Оптимальний розмір – 10 см заввишки і 7-8 см завширшки.

Підклавши щільний картон або дерев’яну дошку, гострим ножем для паперу виріжте отвори для віконечок по накреслених лініях. До речі, не викидайте вирізані прямокутники – з них потім можна зробити розкішні картки для розсаджування гостей.
Якщо вам попередньо не вдалося придбати готові пелюстки штучних троянд улюбленого відтінку, можете купити три-чотири штучні бутони і самостійно відокремити пелюстки. Злегка попрасуйте їх, щоб випрямити. Майте на увазі, що для прикраси такого запрошення можна використовувати не тільки пелюстки троянд, але й зелені листочки, сухі квіти з гербарію, лелітки та пір’їнки. У нашому випадку на кожне запрошення вам знадобиться по дві пелюсточки. Не втомилися? Тоді виріжте з фатіна або органзи прямокутники на 5 мм більші, ніж ваші віконечка, причому на кожну листівку треба по два прямокутники тканини. До речі, якщо ви вибрали для роботи фатін, то можете бути спокійні, бо тканина не буде торочитися, а от з органзою працювати значно важче – вона вимагає дуже гострих ножиць. Тепер тканину слід обережно наклеювати із внутрішньої сторони листівки так, щоб фатін повністю закрив віконце. Для цього змастіть його краї клеєм, а потім акуратно притисніть тканину. Дайте клею трішки підсохнути. А згодом викладайте на фатін пелюстки (або ту «начинку», яку ви обрали), закріплюючи їх крапелькою клею. Відразу після цього треба накрити їх, наче ковдрою, другим шматочком тканини. І, притримуючи рукою фатін, приклеїти краєчки шматочків один до одного. Дивовижна обкладинка готова!

Із серединкою листівочки теж треба побавитися. Для цього вам знадобляться звичайні аркуші паперу того ж формату, який ви вибрали для обкладинки. Чесно кажучи, найкраще виглядає текст на тонкому рисовому папері, проте це зовсім недешеве задоволення. Найпростіший варіант – звичайний білий папір для принтера. Складіть його так само, як складали листки для обкладинок, але пообрізайте краї аркушів фігурними ножицями (можете вибрати «хвилю» або «зиґзаґ»). У нижній частині першої внутрішньої сторінки рекомендуємо написати якусь романтичну цитату, а на другій сторінці – власне текст запрошення. А щоб ваша листівка виглядала просто незрівнянно, обведіть хвилясті краї золотим стержнем. Нарешті вкладіть сторінку з текстом усередину, а в центрі зробіть шилом два отвори. Через них треба протягнути білу стрічку (20-25 см) так, щоб її кінці виходили назовні. Зав’яжіть їх красивим бантом і починайте пишатися собою – ваше ексклюзивне запрошення готове!

Варіант шостий: треба мати «Наше ВЕСІЛЛЯ»
Якщо жоден із перерахованих нами варіантів вам не підійшов, а ексклюзиву хочеться до болю, то просто-на-просто берете телефон, урочисто набираєте номер редакції журналу «Наше ВЕСІЛЛЯ», і ми самі вам усе красиво зробимо!

Автор: Дана ГАНУС
Джерело: весільний журнал "Наше ВЕСІЛЛЯ"




01.12.2009              сьогодні 1, з початку місяця 16, всього 7365



◄ Попередня  





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info