Банкетний зал Сюрприз
 









  
 
◄ Попередня   Наступна ►

Запрошуємо найдорожчих серцю



Як важливо перед весіллям сісти, заспокоїтись та подумати про запрошення гостей. Ми повсякчас відкидаємо цю деталь, іноді, навіть, якщо придбали запрошення, вони залишаються лежати у самотній шухлядці. А чому? Бо знервовані, занепокоєні рестораном, своїм вбранням і ще купа клопотів. Ви переконаєтесь, що вкладати частинку серця у рядки, дарувати увагу найдорожчим людям, дуже приємно.

Можна не сперечатись, що колись листівок не використовували, а тільки особисто запрошували. Але зараз без весільних запрошень не цікаво, вони додають свою оновлену традицію. Знаєте, як себе почувають люди, котрим не тільки ви вклонились, а ще й залишили маленьку паперову згадку. Усі ми потребуємо уваги, кохання і добрих, щирих слів. Тож давайте берегти традицію записувати свої почуття та шану на листівках.
Запрошення для гостей

Як було колись або Запросини «князя» та «княгині»
Молода пара, яку на ті часи називали «князем»та «княгинею», збирала дружину – «весільний поїзд», яким запрошували рідню і сусідів на весілля. Головні дійові особи транспорту— бік молодого - боярин, хорунжий, старший сват, дружба, світилки, бік молодої — старша дружка, брати. На перших етапах весілля ці групи перебували у протиборстві, на завершальних - споріднювалися. Центральними постатями весільного поїзда, навколо яких розгорталися всі обрядові дії, були наречені. Пасажири поїзду складали шану молодим, виконуючи ритуальні функції на перших етапах весілля: плетення вінків, завивання гільця, запросин. Запрошувати гостей на весілля йшли наречений зі старшим боярином і наречена зі старшою дружкою.

У більшості регіонів України ще до 30–40–х років XX ст. молода ходила з дружками селом у святковому народному українському одязі, прикрашена квітами і стрічками. Молодий з дружбами просив на весілля свою родину. Напередодні весілля нареченим виготовляли весільні вінки. Цей обряд не всюди був однаковим. На Гуцульщині вінки плели в хаті молодої, куди приходив за своїм вінком молодий з дружбою. На Бойківщині вінки зберігалися в коморі у нареченої до обряду посаду, коли молодим одягали їх на голову. В хаті молодого виготовляли «весільне знамено», «прапір»: до гарно витесаного древка прив’язували 2-3 хустини, дзвіночок і зверху квітчали барвінком. На Гуцульщині древком прапора найчастіше був топірець. Окрім плетення вінків, дівчата прибирали гільце і квітчали коровай. Цією церемонією розпочиналося одне з найважливіших передшлюбних дійств — дівич–вечір, вінкоплетини, молодечий вечір.

Гостей на весілля запрошували по-різному. Однак було прийнято, що молода запрошує зі своєю старшою дружкою лише своїх гостей, а молодий зі своїм старшим сватом – своїх. Коли молода запрошувала гостей з інших місцевостей, брала старшого свата.

У місцевості Підляшшя у певних селах наречені запрошували гостей після передвесільної сповіді. Вони припрошували аж цілий тиждень до весілля (Пасічники Великі, Курашево), в інших 2-3 рази – тиждень перед весіллям і в суботу, до того ж запрошували двічі гостей (Черемха, Тим’янка). В інших місцевостях запрошували гостей 3-4 рази лише у неділю, у день вінчання (Полічна). У Добриводі молода запрошувала упродовж 2-3 тижнів до весілля, у день вінчання, одягнена у весільне плаття. Після Другої світової війни цей обряд у Курашево змінився. Молода і дружка, вбрані по-модному – у кожуху чи пальтечка колісні, у білих чи червоних хустках в квітки, під бороду зав’язані, ходили просити гостей. Вони заходили до хати та кланялися тричі і старому і малому, але не всі йшли на весілля. У багатьох місцевостях Підляшшя на весілля запрошували ціле село. Однак це мало лише звичаєвий характер.

Сьогодні…

Молодята запрошують
Запрошує гостей молода пара, вбрана у звичний сучасний одяг. Вони обходять сторону нареченої та нареченого. Щоправда вшановують не всіх, а найближчих та найдорожчих. Зараз немає відчуття свята як колись. Все відбувається пісно, так, якби це додаткове навантаження, яке не до смаку молодій парі. Приємно те, що вшановуючи гостей, дарують листівку, де детально розписаний план весільного дійства та кілька слів від молодих.

Гості пригощають
Люди, яких запрошують, також виявляють свою шану, накриваючи великий та багатий стіл наїдків. Наречені часом тікають, так і не спробувавши тої шаленої смакоти. Куди молода пара поспішає? Потрібно запрошувати спокійно, без зайвої напруги, з келихом доброго червоного вина та спогадами про минуле. Насолоджуйтесь українськими звичаями до кінця, не потрібно бігти, ви все встигнете.

В українському строї
Зустрічаються поодинокі випадки, коли наречена з 2 дружками запрошує. Вони кланяються тричі і малому і великому, далі молода цілує гостей та дарує запрошення. Особливо приємно бачити їх в українському строї, відчувати справжній елемент весільного обряду. В такому вбранні вони не мають права відмовитись від гостинності запрошених, від п’янких напоїв та теплої душевної розмови.

Автор: Ірина Новоставська. Спеціально для весільного порталу "Пара молода".




05.12.2009              сьогодні 2, з початку місяця 17, всього 8413



◄ Попередня   Наступна ►





Весільним підрядникам: Про нас  |  Реклама  |  Вхід / Реєстрація

2006-2018 «Пара молода» - каталог весільних послуг України. Розробка сайту: vlasne.info